Українська Манітоба
-
Не завжди було так
-
Для всіх, хто говорить про «немає пройтись по центру міста» - зʼїздіть в Quebec City, ви будете приємно вражені 🙂
-
Немає, бо страшно, я бачила фото з Вінніпегу 60х років, дуже багато людей в центрі гуляють пішки
-
А вам скажут щоб ви не пили пиво в парках бо штраф
-
І про не рекомендують. Скільки раз я чув коли інші кажуть людям. Просто купить машину та не бійтесь ходити по центру.
-
Ну добре, хай буде діловий центр, але навіщо там ще й шелтери робити? Люди їдуть по ділам в даунтаун і повинні боятись за своє життя.
-
Давайте закінчувати цю дискусію, висновок як завжди один, кожен залишився при свому 😄 Є люди, які уникають цих районів і не бачать проблеми, то для них впринципі все ок, а є інша частина людей, яка кожного дня стикається з цим і їм не ок, ось і все 🙂
-
В залежності від кількості крєку у бариги в цей день
-
Машина вже є?
-
А скільки ще ходячих буде серед них?
-
Тут багато пишуть про статистику, добові звіти поліції і т.д. А хто складає тут статистику і за якими критеріями? Статистика то ніщо в порівнянні з відчуттями людини, яка живе у місті. Я прожила 17 років у Києві і ніколи не відчувала жодного страху, могла пішки серед ночі повертатися додому. Прожила 2 роки у Варшаві - те саме. І от прожила місяць у Вінніпезі, так, у центрі, бо у два рази дешевше житло, А в кращих районах мене не апрувили без працевлаштування, і я була готова і знала куди я їду - так мені іноді страшно вулицею йти до магазину щоб їжу купити серед білого дня. І в гараж сусіднього будинку ( в якому пусто, ніхто не живе), бачу що пару днів вже заселяються обідранці, стягують своє барахло. От вам і статистика - я не відчуваю себе в безпеці, це показник для статистики, А не тільки кількість нападів, вбивств і т.д. Чекаю закінчення договору аренди щоб переїхати кудись де спокійніше.
-
Ото ви анекдот видали 😄
-
І багатоповерхівок де люди живуть теж не має. Чисто діловий район
