Так хочу заснути й поринути в сон ,
Покинути всю цю реальність!
Не бачити світ і людей навкруг,
Й відкинути всю цю ненависть!
Ненависть до світу, людей і страху,
Ненависть до болю й страждання,
Ненависть до себе і навіть до мук,
Ненависть до сонця і правди!
Так хочу радіти щодня як прокинусь,
І посміхатись навколо всім,
Любити рідних та близьких
Та навкруги є цифра вісім!
Вісім - це безкінечність, це назавжди,
Це те, від чого хочу я втекти!
Від ненависті, страху й правди
Та не втечеш ти від гріхів.
Вони повсюду, вдома й в школі,
На вулиці, в будівлі й храмі.
І всюди є гріхи й спокуси,
Про які не розкажеш навіть мамі!
Але є Той, Кому довіритись я можу.
Є Той, Хто буде поруч і підтримає мене ,
Коли я від гріхів втекти не можу,
Він вислухає й вмить простить й спасе!
є Любов!
Любов ненависть вмить перемагає!
І щоб звільнитися від тягаря цього,
Достатньо запросити в серце Кохання
Вибачте,не кожен зрозуміє.....
Я опинився надскрутному становищі, немає можливості заплатити за квиток,та соромно попросити!!Не наполягаю,хто має змогу, низький уклін.Слава Україні...
