Українська Манітоба
-
Я з тих що в своєму житті і 100 гривень лікарю не дала, і не взяла, бо не вмію. Ото і завжди страждала. Бо всюди треба було «підмазати», або бути «в долі», аби роботу кращу, посаду іншу… краще все… Це мій біль був. Тут я себе відчуваю білою людиною.
-
Я особисто зробив висновок що школи абсолютно деградовані у багатьох відношеннях і єдина опція що я бачив - приватні, благо є дуже недорогі опції. Ми напередодні війни перейшли в приватну, і я був просто вражений наскільки це інший світ, вмотивований вчитель для якого це дійсно справа життя атмосфера ітп з усіма витікаючими наслідками. Але ми встигли сходити 1 чи 2 рази, і почалося.
-
Ну це звісно мінус що не всі можуть дозволити (( але коли в тебе немає альтернатив безумовно то це ще гірше. Хз коротше, у сухому остатку лишається що в Україні я знайшов для себе шлях і вічував себе вільним і вдома. От і все.
-
Я за те, щоб люди жили там де подобається. Якщо така хренова Канада, то нащо 2 роки жити і страждати?
-
Ось чудовий приклад про гарне відношення на роботі і ніхто не каже іди, тут на твоє місце ще 100 бажаючих
-
Ну а може треба не займати (замість займати я хотів написати щось інше) людей, усі по своєму реагують на стресову для них ситуацію. От у його випадку так, що поробиш.
-
То Ваш досвід, я радий щиро за Вас До мене ніхто ніколи не підійшов (це не претензія), можливо я справді такий, а до всіх ходять і пропонують
-
Я теж не вмію. І не прошу. До мене самі керівники підходять і питають - які в тебе плани, цілі? Давай ми тобі оплатимо курси на те і те… через рік будеш на ось цій посаді. Будеш заробляти ось це і ось це. Я нікого ніколи не прошу давати мені рекомендації, якщо людина не знає мене в роботі.
-
Так треба себе взяти в руки і перестати нити. Як до війни в Україні вже ніколи не буде і війна судячи з усього надовго. Тут або поїхати і боротися за свою країну, або намагатись щось змінити зі своїм життям в Канаді.
-
Можна казати що це мінус і воно напевно так і є, але в цьому і різниця, в Україні принаймні була альтернатива. І так у багатьох питаннях, та ж медицина.
-
В нього воно не таке як у вас. І я наприклад його частково розумію. Для мене також наразі немає такого місця де я хочу жити. Тут я за сукупністю факторів і через те що просто трапився сюди і не маючі альтернатив котрі закриють мої «питання» не бачу сенсу кудись зриватися. Хоча довкола дивлюсь періодично.
-
Не згоден від слова зовсім. Тільки влада має важелі для подолання корупції. Простий приклад: всі перестануть нести в школу гроші. Чи зникне вся корупція від цього? Ні. Як були умовні яйця по 17 так і будуть, а в школах так, корупція зникне. Мооожливо, через років 20, як виросте покоління, яке не крало (що сумнівно, бо ті хто при владі мають також дітей, і вони якраз їх і замінять на постах, бо у них буде корупція і кумівство, а у звичайних людей не буде), може тоді щось і зміниться. Тому єдиний варіант побороти корупцію це саме зверху вниз. Влада повинна створювати такі умови, коли корупція буде НУ ДУЖЕ не вигідна (закони, відповідальність, інституції і тд). Чи ви думаєте що в Канаді нема корупції? Є, але дуже мало і дуже обережно, бо інституції працюють, і якщо тебе схоплять, то буде тобі дуже погано. А в Україні «сумку з грошима з балкону» викинув і спиш спокійно. Тому перестаньте будь-ласка перекладати обовʼязки з влади на людей.
-
Так пише, що додому хоче. Вішатись не треба, треба змінити своє бачення ситуації і перестати жалітись.
-
Може це не ви такий, а роботодавець чи менеджер. Не всюди так. Отримаєте пр, спробуйте знайти іншу роботу, вже і досвід буде 🙂
-
Ну а якщо немає такого місця де подобається? Що йому повіситись чи що?
-
Я теж розумію і мені теж в Канаді не все подобається, просто не може бути все настільки погано, тут і плюсів багато. Якщо на все дивитись в чорному кольорі і згадувати, як колись класно було в Україні, то можна і в депресію впасти.
