Знаєте не можна так думати що на пр автоматично заслуговують тільки ті які застали вторгнення на війні. Я вам докажу чому саме. Багато з нас були заробітчанами в Європі і той день ніхто з українців не забуде доки жити будемо. Уявіть,ви в світі,а рідні дома. В той момент ти неможеш дозвонитися нікуди. Ти не знаєш і не уявляєш що там. Пишу а сльози душать,руки тремтять. Але тому що ти в Європі ти вивозиш дітей. Там тебе починають зі всіх сторін гнобити,ти боїшся з сусідами з расєї їхати в одному ліфті. В тій самій Чехії до сьогодні кричать на тебе щоб ти забирався додому чуючи що ти говориш рідною мовою. Вони не розрізняють де українська,де російська їм було добре за ссср і вони не розуміють чому ми не піддаємось і не покоряємось ворогу. Тоді ти як в тій пісні все своє життя збираєш в дві валізи і їдеш світ заочі. Туди де не потрібно розказувати що країна іммігрантів приймає ким би ти не був.
Зате є такі українці які і не жили в Україні,виїхали до Канади там народили дітей подали їх на громадянство України лише заради виплат з України при цьому підтримують ворога відкрито,і звичайно розмовляють тією ж мовою що їм зручно. А ще я не здивуюсь якщо колись після війни вони будуть подавати і їх дітей визнають «дітьми війни» щоб на пенсії тоже копійка капала.
Тому сподіваюсь я дала вам зрозуміти що всі чогось хочуть але що їм отримати то нехай Бог нас розсудить.
