Українська Манітоба
-
Я ж в першому реченні написав, що все так, просто є нюанси. Це напевно більше про lifestyle, а не про те чи це правильно.
-
Не зовсім зрозуміла, як ваш комент відповідає на моє питання «що не так с закупати продукти раз на тиждень». Я і в Україні купляла раз на тиждень, бо мені так зручніше. Але ок, прокоментую ваші тези: 1. Інфрастуктура («у Львові ми ходили в магаз пішки»). Я в Дніпрі жила в двох кварталах від двох Варусів і одного Сільпо, і за продуктами… їздила машиною 😂 Бо це зручно. Загрузила всі торби на тиждень, дома вигрузила - і вільна. Я розумію, що тім, хто звик прогулюватись до магазу щовечора, може бути напряг необхідність _іздити_ в магаз, ок. Але це не відповідь на «що не так с закупкою раз на тиждень» )) 2. Продукти. а) упаковки. - я зараз не зрозуміла, про що ви взагалі. Це може в Костко тільки великими упаковками все продається? Я хз, я там була років 8 тому останній раз. Якщо мені потрібен 1 огірок, то я купляю 1 огірок, або 1 помідор, тощо. Куряче яйце не можу одне купити, це так ) б) через це продукти псуються. - ну хз, я ж кажу, я за купляю на тиждень , і все планую, у мене не псується 🤷🏻♀️ 3. Естетика, інтерʼєри, тощо. Ну, нема питань - в Україні все естетичніше і «вражає око». І супермаркети, і ресторани, і заправки навіть :) Я зараз серьозно. Тут на це пофіг, ну отак є. Але знов таки, це не відповідає на питання «що не так с закупкою продуктів раз на тиждень» )
-
Да Київ, за Запоріжжя ще можу казати. Дійсно бухгалтерів недооцінюють у нас, но не 13 тисяч точно. По Києву 50-60 з гарним опитом можна знайти, якщо є англійська та якась компанія міжнародна можна і 100 шукати.
-
Значить ти була канадцем до того як це стало мейнстрімом 😂😂😂
-
🙂 полеміка) Не бачу яким боком "вибрати владу" до "жити заможно як канадці без війни". Без війни, по перше, це до рашистів питання і частково до баласту нашого населення яке до 2014 кричали "ми ні хатім ні в какоє НАТА". А при чому тут погана влада взагалі до "заможного життя")))? Влада ж не "далжна" нам забезпечити заможне життя зразу після приходу. Влада це просто відображення зрізу населення. Не бачу кореляції - ви ж не пов'язуєте своє життя, успіхи і невдачі з "поганою владою і царем". Це ж прерогатива "північного сусіда"))) Це в них "царь за всьо атветствєннєн і ва фсьом вінават, а ми люді прастиє,ні за чьто нє атвічяєм нічєво ні можем сдєлать". Запорукою добробуту населення є його якісні характеристики. Чим кращі люди (комплексний параметр) тим краще життя. "Хоть паржом" цьому приклад. Українцям заважає: 1. самі українці, а саме мала їх кількість, 30-40%, решта не ідентифікують себе з країною - такий типу космополітизм - "де є смачно їсти і платять - я тим і буду, какая разніца одним словом", 2 - росія, багатолітнє перебування в окупації ссср, знищення кращих представників нації, голодомор, сфери впливу, колиші агенти і їх нащадки, рос гроші спрямовані на розвал країни ітд. До речі я б не сказав що канадці прямо "заможно живуть", це поняття для всіх індивідуальне. Скажемо так. Ведуть робочий спосіб життя який допомагає їм закривати всі потреби в життєдіяльності протягом самого життя, не більше і не менше і не у всіх, до речі. Колись, до речі, кажуть місцеві, було краще. На 100$ продуктів в один возик не поміщалось, тепер треба шукати на дні возика. А зарплати ті ж що і 20 років тому. Але ми не колись - ми зараз. Тому кожен сам насе відповідальність і пожинає наслідки свого вибору і кроків в житті.
-
Я таки полізла в Гугл подивитись зарплати медсестр в Україні… Краще б не дивилась 😢 Не знаю чи отримують там в конвертах чи ще в чомусь… печально виглядає:(
-
Я помітила, що в багатьох свіжих виїхавших з України є впевненість "хай там в Україні хтось щось зробить, а я потім повернуся". Нема відчуття що якщо не ти, то ніхто не зробить. Може це тому що Україна досить велика країна — аж 42 мільйонів було. Може в якійсь Латвії де 1.9 мільйонів це не так. Не знаю.
-
Хочу трохи написати відгук, нашо? Напевно для самого себе, хто щось для себе в цьому знайде, ну то і добре а ні то і теж ок. Питання - лікування зубів. У дочки (6р) під зубом на десні зʼявилась якась шишка невеличка пройшов деякий час і стало зрозуміло що само воно не пройде. Пішли до стоматолога - флюс/бактерія/зуб пошкоджений треба виривати. Кажу лікувати? - ні канали у дитячих зубах ми не лікуємо. Ок, зателефонував свому другу стоматологу в Україну я якого я завжди лікувався і ніколи не знав ніяких проблем. Все чотко і ось вже більше 10 років усе що він робив «працює» без нарікань. Кажу слухай така і така справа, пояснив ситуацію. Каже так все норм ми таке в першу чергу лікуємо бо виривати у такому віці це не сілвер булет і має свої мінуси (пояснив які я трохи скорочу), канали лікуємо все як і дорослим якщо треба. Пішов тут по секонд опініон, сказали те що і в першому місці - канали в Канаді/манітобі вам ніхто лікувати не буде - не заведено таке. Виривати ітп. І тут задаючи питання різні і дивлячись рентген самостійно я розумію що на цьому зубі пломба котра якось підозріло пересікаються з каналом. Кажу а що це пломба? Кажуть так. Єдина пломба що ми робили, це пломба котру ми робили тут у минулому році. І тут я згадую що донька після пломбування кілька разів скаржилася що воно болить і тп. В мене було те саме після пломбування тут і за пів року пройшло. Пройшло за пів року і у доньки але виліз флюс. Я для себе чітко розумію що поточна проблема це результат минулорічного трітменту. І більш того я майже впевнений що це розуміє і лікар що це робив. Але коли він зачепив канал (можливо кавіті біла глибока, це норм) він його звісно не лікував бо - «в дитячих зубах канали в Канаді не лікують» і просто лишив як є/зробив те що міг. Через рік маємо те що маємо. І тепер треба виривати. В мене ще один апоінтмет у Українця в його власній клініці. Але я розумію що це 99.9% марно адже він має працювати за протоколом і взагалі навіть якщо бажає - не має права лікувати канали бо це робить відокремлений доктор. Ітоги підведіть самі, якщо це звісно вам цікаво. Усім добра і удачі і не хворійте, особливо тут.
-
Це не впевненість а сподівання і розуміння що в поточній ситуації вони не це не вплинуть і при бажанні. Та і бажання бути мʼясом у мʼясорубці звісно ніхто не має.
-
Не хочу я прилаштовуватися. Нахер
-
Дозвольте нам сподіватися. Я для себе впевнений майже на 100% що повернуся додому.
