Дякую, що поділились досвідом! І радує, що все ж є люди, готові допомогати! Бо також є страхи, без чоловіка їхати з дитиною.
Але той страх, що ми проживаємо тут зараз в Україні, ніхто не зможе повністю зрозуміти як то... Для мене вибір Канади був тоді, коли влітку ми дійсно готувались до ядерної атаки (коли нам на роботі закуповували таблетки йоду та видавали їх по декілька штук... і ти розумів, що на всю сім'ю їх не вистачить...), а наслідки того можуть піти і на Європу... От саме тоді захотілось поїхати кудись дуууже далеко, щоб захистити свою дитину і себе... (чоловік сам морально розривався щодо думки про те що ми поїдемо без нього але будемо в безпеці). І, можливо, ті, хто так їдуть будуть стикатися з багатьма труднощами, але безпека, це один з фундаментальних стовпів життя і це не зрозуміти тим, хто не жив в умовах небезпеки (особливо для дитини) кожного дня протягом тривалого часу....
Рада, що все ж таки є підтримка!