✨ Початок легенди: Вальтер Челл і його шедевр
У 1969 році Вальтер Челл, бармен у ресторані Marco's Italian Restaurant при готелі Calgary Inn, отримав завдання створити новий коктейль на честь відкриття закладу. За легендою, Челл був уродженцем Чорногорії, сином графині, який виріс у сиротинці під опікою єзуїтів. Переїхавши до Канади, він привіз із собою європейський шарм і кулінарну творчість.
Натхненний італійською стравою спагетті алле вонголе (з соусом з томатів і молюсків), Челл вирішив змішати горілку, сік томатів, рідину з молюсків і спеції. Протягом трьох місяців він експериментував, шукаючи ідеальну формулу, і врешті досяг успіху. За словами очевидців, саме британський відвідувач бару дав коктейлю його назву, вигукнувши: "Walter, that's a damn good bloody Caesar!"
🐚 Спадщина Челла і феномен Clamato
Популярність коктейлю "Цезар" почалася в Калгарі, але швидко поширилася по всій Канаді. Вже у 1970-х роках напій став фаворитом бізнесменів і символом високого статусу. Його успіх значною мірою був пов'язаний із випуском соку Clamato компанією Mott’s. Вперше цей мікс із томатного і молюскового соків був представлений у США ще в 1966 році, але після появи "Цезаря" став незамінним інгредієнтом для приготування коктейлю.
Сьогодні Mott’s контролює 95% канадського ринку Caesar Mix, продаючи понад 33 мільйони порцій щомісяця, або більше мільйона келихів щодня. Компанія навіть подавала петицію до парламенту, аби офіційно визнати "Цезар" національним напоєм Канади.
❓ Чи був Челл першим? Альтернативна історія
Як і будь-яка легенда, історія "Цезаря" має свої темні плями. Існують записи про подібні коктейлі задовго до 1969 року. Наприклад, у США вже в 1950-х роках з'явився напій, який поєднував томатний і молюсковий соки з горілкою. У 1968 році американська кампанія популяризувала коктейль під назвою Clamdigger, який багато в чому нагадує "Цезар".
Ба більше, у 1953 році відома кулінарна авторка Айда Бейлі Аллен опублікувала рецепт коктейлю з томатного і молюскового соків. Навіть назва "clamato" (від clam — молюск і tomato — томат) з’явилася задовго до винаходу Челла.
Є також свідчення про те, що інший співробітник Calgary Inn міг бути автором напою. У 2007 році в одній із газет з'явився лист, у якому стверджувалося, що саме цей працівник, а не Челл, був справжнім винахідником "Цезаря".
🌟 Що робить "Цезар" унікальним?
Оригінальний рецепт Челла, за його словами, включав горілку, томатний сік, рідину з молюсків, вустерський соус і щіпку орегано. Цікаво, що у первинному рецепті не було ані гострого соусу, ані селерового стебла, які сьогодні стали невід’ємними елементами коктейлю.
Сучасні версії "Цезаря" вражають своєю креативністю. Напій прикрашають не лише селерою, а й цілими обідами: від курячих крилець до гамбургерів. Один із коктейлів, представлений на сайті National Caesar Day, мав у складі цілу креветку, шматок смаженої курки, бургер, лобстера і канадський прапор.
🇨🇦 Чому "Цезар" – це Канадський шедевр?
Щороку канадці випивають понад 418 мільйонів коктейлів "Цезар", що становить приблизно 12 напоїв на людину. Його популярність є настільки великою, що бармени за межами Канади часто не знають цього напою. Якщо ви попросите "Цезаря" у США, швидше за все, отримаєте здивований погляд – але не у Канаді!
Сьогодні "Цезар" – це не лише напій, а й джерело творчості. Його прикрашають цілими курчатами, сендвічами, лобстерами та навіть прапорами Канади.
Так, коктейль має певні спірні моменти в історії, але це не заважає йому залишатися символом національної гордості.
"Цезар" – це частинка Канади у кожному келиху. 🍹
