Імміграція до Манітоби
-
Це знаю, але також знаю якщо є серйозні захворювання і потрібен постійний нагляд лікаря то це теж є вагомою причиною. В Україні наприклад я так і не отримала адекватного лікування і це все могло закінчитися летальним випадком. Тут хоч черги до лікарів довжелезні, але почали лікувати. Дитина є, але вже підліток. Просто з цими балами не знати чого очікувати. Якось то все дуже сумно. Саме гірше, шо привʼязують до роботи, а знайти тут роботу де можна пропрацювати фул тайм без проблем це теж з області фантастики. Постійні скорочення, то булінг, то ще щось . Війна вже по прогнозах кілька разів мала закінчитися, тому я вже в нічому не впевнена.
-
Не всі мали (мають) змогу оплатити навіть 500 Кад за провінційний етап. Не всі прилетіли з мовою та грошима.
-
Ну для початку треба було мати англійську хоча б 4. Ми приїхали не одразу. Рік я тянула мову і мені не хватило місяця щоб податися по спец вибірці для українців. І толку тепер з тої англійської де сердній 6, а писання 7 😢
-
У мене не було півроку шоб звільнятись, а лише 5 місяців робочих коли програму закрили. Також не було 14 000 на рахунку як і не було родичів у Манітобі
