Ну дивіться.
По-перше, спочатку треба зафіксувати той факт, що я - естетично та емоціонально обмежена людина (в поосторіччі - мені зазвичай на все похєр), і це правда, і так було завжди (і це навряд чи позитивна людська якість, але як є). Тобто, мені дуже важко розказати про «враження» в цілому, як от ви, наприклад, розповідали про Ванкувер або Калгарі 🤷🏻♀️ Я подорожувала по миру багато по роботі, і по Штатам, і по всій Європі, і по південно-східній Азії, і по арабським странам, і скрізь мені було «ну країна і країна, ну і ок, ну місто і місто, ну і ок». Памʼятаю, в Венеції шаримось з колегами по місту в вільний час, і вони такі на все «вау! Ах!» і я така «та давайте вже десь сядемо і бахнемо півасика нарешті, як ви не задовбалися ходити по цим місткам ще».
Єдине місто, що мене вразило в серденько - це Барселона, завдяки генію Гауді. Таких weird будівель я не бачила ніде, і їх ходила і роздивлялась, як наче і не я 😂
Також не можу нічого про «ментальність» сказати, нажаль, бо я не знаю, як цим терміном оперувати. Люди як люди, скрізь є довбні і є хороші 🤷🏻♀️
Щодо «чи смачно»… ну, я була 17-річною дівчинкою з бідної пост-ралянськоі родини, мені все було смачно 😂 Рестік «Ред Лобстер» мене ввєрг в гастрономічний культурний шок 😂 Але згодом, помандрувавши світом, я зрозуміла, що sea food буває краще, а Ред Лобстер - просто доволі якісний мережевий ресторан.
В цілому кухня південних Штатів (куди, мабуть, можна в Техас віднести) має багато мʼяса/гриля/барбєкю, а мʼясо я люблю дуже, тож це смачна кухня для мене 🙂
Кантрі/ковбойський вайб в Техасі присутній, але він, мені здається, більш виражений в таких містах, як Нешвіль (ну, з того що я бачила).
В Техасі цікавий місцевий говір southern drawl. Вони прикольно кажуть y’all (скорочення від you all, говориться «йяял», значення може бути в спектрі від «рєбзя» до «шановні пані та панове») 🙂
Клімат капець (я жила біла Хьюстона), оця вологість і жаріща - це мені погано, мені сильно краще -25 і сухість.
Я не знаю, що ще сказати )) якщо якесь враження ще згадаю, то скажу.