Український Монреаль

[t673491855]

То я оце думаю. Хочу, чи ще не.

[t673491855]

Та тут колись тема була про заохочування Українців повернутися додому

[t673491855]

З україни, через польшу, потім в чехію, потім переткнув кордон німечини там у францію, і літаком до Канади.

[t224480551]

З якої країни ви в Канаду переїхали?

[t673491855]

Що ви маєте на увазі?

[t224480551]

Хіба ви сюди з України їхали?

[t673491855]

А як можна під час ВЛК оскаржити рішення медиків? "Я старий щоб воювати в мене спина болить. - Та нє дед, нормально виглядаєш на всі 20"

[t673491855]

Та понятно, додому хочеця. Скільки не відповзай, не відлітай і не тікай.

[t224480551]

Як романтично пахне ковбаса! І помідори густо зашарíлись. А у пляшчúні - чиста, мов сльоза, Горілочка домашня причаїлась. І сало ніжним зваблює тільцем, І хліб наставив загорілу спину... Якщо ти млієш, бачачи ОЦЕ, Чому ж ти, гад, не любиш Україну?!

[t673491855]

Але, неможу себе ніяк переконати повернутись)

[t673491855]

Просто я думаю про це.

[t673491855]

Логічно.

[t224480551]

То про яке повернення в Україну ви кажете коли самі ще далі від неї відповзли з Чехії до Канади? Ви би цього не робили за логікою здорового глузду.

[t673491855]

Приблизно

[t224480551]

А потім в Чехії скільки? 5?

[t673491855]

Я жив і в Україні. Цілих 25 років

[t224480551]

Ви ж писали що в Чехії жили. Чи після того в Україну повернулись до вйни?

[t224480551]

Я вас добре розумію і щодо друзів, і щодо снів. Але час все змінює

[t673491855]

Розумію.

[t673491855]

Хочеться, бо вдома друзі, ще живі, бо вдома знаеш все, всіх, бо дім сниця по ночам, скільки років би не пройшло, так це все тільки спогади, а не реальність)