Насправді мені дико не подобається навіть не те, як всі «забули про війну через політику». Це було очікувано з нашими підходами до «комунікацій», врешті, армійської комунікації (яка хоч якась є і уже Слава Богу) телемарафону та одночасно його критики, «піару» і «антипіару», заєбавших вербальних формул і всюдисущого повторення одних і тих самих фраз (навіть не політиками - хуй з ними, лідери суспільних думок здебільшого «мусолят одну і ту саму хуйню» по 10 разів, ніколи не даючи нових пояснювальних моделей).
Мені не подобається те, як посполитий український обиватель з розваленою в друзки психікою знову прогрівається тими ж демонами, які його переслідували завжди: тотальна недовіра до усіх, тотальне «зараз блядь давайте як в Третьому Рейху щоб порядок був», тотальне «дать усім пізди і роздать людям ніхуя», які експлуатуються політиками. Тому і Бойко, і Тимошенко, і Арестович, і ще багато хто. Вони нікуди не дінуться, навіть попри те що усіх заєбали.
Моя задача проста - здійснювати просмажку мізків, але бачачи як українські мізки самі собою просмажуються «за дешево» і «на лоховських вигадках», стає якось не по собі.
