Український Монреаль
-
Та хз. Біля мене неиа. Тут євреїв більше.
-
Я зараз працюю в дитсадку в НотреДам де Грас. В групах по 16 дітей, і такий підбір, що майже кожна дитина іншої національності, або дві-три в групі однакової. Для них нема білих/чорних, всі на одному рівні. Цікаво, чи збережеться це і в їх дорослому житті... надіюся, що так
-
Ну у могл так само. Всі кольори в группі. У мене до чорних претензії не через колір наприклад - колір хоч фіолетовий. А от повадки то інше питання. Починаючі від банального перегородити дупою дорогу і стояти 10 хвилин пиздіти по телефону ігноруючі всіх і до їх ліні і протекторатства в роботі.
-
У мене сусіди з такими повадками, тому розумію... Не можу дочекатись коли від них зʼїду. Хоча також знаю людину із дорогим і завжди чистим авто, одягом і відповідними манерами. Але в загальній більшості так, ви праві.
-
Я ж і не кажу що всі такі. Я знаю і таких хто по 7 мов знає, на свіжому лексусі їздить, вдягається класно і заробляє добре. Але їх меншість. Можлово діти мають кращі шанси. А дорослі іноді хоч стій хоч падай реально.
-
Я ще мала на увазі, що з кращою зарплатою я могла б зняти краще житло і жити краще в тому самому районі ( наприклад), бо як правило в кожному районі живуть різні національності і є кращі і гірші райони. А з приводу наших- часом зустрічаю на вулиці або в магазині і чую таку мову і матюки вголос, що емоції далеко не з приємних. Радує, що таких тут небагато. Принаймні я зустрічаю нечасто