Українська Манітоба
-
На державних роботах багато хто так має
-
До 50-55, ніяк?
-
100 на годину то вже дуже комфортно у Вінніпезі буде😺
-
Ну за десять років я наврядчи краще влаштуюся Я цю работу не тягну типу
-
О, це гарний напрямок, відкриєте компанію з часом і все буде добре
-
Дуже-дуже вам співчуваю. Чи потрібна якась допомога в побутовому плані, може? Щось привезти/підвезти? Щодо дантистів. Дивіться, теревеніти під час стоматологічної процедури - це не професійно. Дійсно не професійно, крінжово не професійно. Але. Це було unprofessional, але не було negligent. Тобто, прямого звʼязку між «теревенили про своє» і «погана якість процедури» встановити неможливо. Відповідь клініки також якась крінжова. «Якщо ви хотіли, щоб вони мовчали - сказали б нам ДО». Так ви не хотіли, щоб вони повністю мовчали, ви просто були vulnerable під час невідомою (для вас) складною процедурою, а їх розмови про Костко did not instil confidence in you. Шо тепер робити: піти на апойнтмент і обговорити все на місці. Якісь документи-контракти підписувались перед процедурою?
-
-
Дуже дякую 🫶 я в цілому ок і навіть вийшла на роботу сьогодні вперше після. Я ще уточню про це правило попередження не обговорювати Костко під час хірургічної роботи, але в цілому так, мені теж крінжово це і ще більш крінжово - що про це потрібно попереджати)
-
Людину напрягає це, ніхто не вникає, що у людини може бути психологічна проблема щодо операцій. Якось хірурги мали б вважати на психологічний стан пацієнта, який не в "отключкі". Я не була в таких ситуаціях, Бог милував, але співчуваю
-
Для вас 200к до податків на родини у КАНАДІ, це щось «депутатське»?🤣 Яж не про виживання, в про комфортне життя кажу🌝
-
Нє. Коли людина в наркозі, можливо, і то як би це не дуже професійно. Коли людина в свідомості, обговорювати це при ній, ковиряючись в надрах її організму - неправильно, оскільки це може спричинити ятрогенію (ускладнення через лікарський вплив). Вже не кажучи, що з моральної точки зору це трошки близько до дна
-
Отакі дві стандартні згоди і все.
-
Мені колись в ліхіє 90-є в 15 років в Україні вирізали апендицит під місцевим наркозом, всю операцію лікарі ржали з моєї реакції на препарат, казали, шо буду наркоманкою, як виросту