Українська Манітоба
-
Ото залізний штир пам'ятаю А хто різав, 🤔, мені здається мені давали А то може плутаю
-
Нам у бібліотеці основні підручники видавали. По кожному предмету. Ото як типу в школі було, що у вересні ідеш брати підручники, а у червні- здаєш) ото деякі одногрупники були у бібліотеці всього 2 рази на рік 😅
-
Платиш 15 карбованців, ще радянських, й до них даєш відрізати з листа купонів на таку ж суму. Їх на підприємстві видавали, а хто приїздив з інших республік - тому дзуськи.
-
Дивлячись, яку освіту здобуваєш 😅 Хоча ми ходили періодичні видання читати (бібліотека виписувала Chemistry )
-
А тривалість проміжку часу «хвилин пʼять» залежить від багатьох факторів, включаючи стать мовця.
-
та уже справа не в 13 років чи 15, а в тому, що людина стверджує, що з 2011 року всюди платить лише і тільки, вийнятково телефоном. І фрази "років 15" я сама вживаю, коли округлюю пару років, тому мені це знайомо, я так теж постійно говорю, справа не в тому - ви особисто усвідомлюєте як реальність те, що з 2011 року в Україні можна було всюди платити лише телефоном і не мати ніколи при собі готівки та карт?
-
Та взагалі для мене малого ото суцільні травми там в тих чергах були Нащо ото я на все життя запам'ятав (а мені десь років вісім було) що попереду жінка стояла, і щось нахилилась, і я побачив воші 😱🫤😵💫☹️ Я ледве незаволав у всі легені Мене втішило що мені купили Буратінку тоді
-
бо логіка ж, ну
