Українська Манітоба
-
Особливо в Канаді, де (пошепки) чоловіки виховані поза східноєвропейських стереотипів і не сприймають жінку як ходячу мультиварку)
-
Я першу віддала дитину в рік садочок і другу так само в рік, мачеха 🤦🏻♀️😁
-
Ой дівчата, якби я планувала, я би і досі без дівчат своїх ходила:) а так добре все сталося 🤗 Ну друга, якщо чесно, була запланована, а от перша якось так вийшло 🤷🏻♀️😁
-
А сорі, ви за немовлят говорили… Це зараз в Канаді вже 1.5 роки а колись було 3,6 міс. 😬згодна шкода таких маленьких… Може і в Канаді дойдуть до трьох років 🤷🏻♀️
-
Ну ми почали про новоприбулих на мінімалці які усвідомлено народжують дітей. Без грошей, без пр, на мінімалці, у поганому районі. Ось про що.
-
На мою думку 3 роки це вже забагато. Я пробула в декреті в Україні майже 2 роки, коли вийшла на роботу було відчуття наче я памʼять втратила🙃 а деяких подруг хто провів в декреті 3 роки взагалі попросили звільнитися
-
Ну, щодо стереотипів я б посперечався, але немає бажання. Якось серед моїх знайомих на кухні рівні права - у кого настрій той і готує, або разом.. Ну або " я готую ось це і це, ти- оте і оте". Працює...
-
До речі тут дуже популярно чоловікам в декрет ходити. У нас банк 4 місяці платить 100 % зарплати. То ходять усі чоловіки на 4 місяці 😁
-
Я скоріше маю на увазі загальні переважаючі настрої в певному суспільстві щодо питання, не 100% всіх людей, звичайно
-
Ну, на захист " загальних переважаючих настроїв" скажу одне: згідно статистики жоден холостяк з голоду не помер. Тобто готувати вміють усі, але після фрази " ти б без мене з голоду помер" майже всі чоловіки кухню будуть оминати:)
-
Багато хто вагідним вже в Канаду приїхав…
-
Ви знаєте, я згодна з вами:) Та я після року прийшла на роботу і трохи загублена ходила 😁 після трьох навіть не уявляю…
-
На жаль, війна легко руйнує всі подушки і визначеності, які були в сімей, коли вони народжували дітей
-
Але після одруження бачу якось швидко форму набирають, округляються так по-трошку 😁
-
Не можу не погодитися, але це працює в обидві сторони:)
