Як ми знімали житло продовження.
Ми приїхали по адресу в будинок компанії Бордволк. Будинок був великий, 12-поверховий, що особисто мені дуже сподобалося, бо канацці, мабуть, дуже люблять натуральне, і тому вся малоетажка тут із гі..а і палок, а коли будують високі будинки, то ще трохи цементу добавляють.
Ми стали перед скляними дверима, три рази видихнули, набрали номер манажера, двері гостинно розблокувалися і ми пірнули всередину. Всередині було як в прихожій непоганого ресторану середньої руки, на стінах висіли картини великих, але невідомих нікому абстракціоністів. Було чисто і пафосно.
Манажером виявився лощоний афроканацкій гевал (який на повєрку виявився привітним і мілєйшим человєком). Я шарив руками в рюкзаку, збираючі свої паперові фількіні грамоти, які мали переконати манажера, що ми дуже правильні люди і вобше круто стоїм по жизні, надьожні і лагідні, і того достойні жити в цій люксовій общазі. Але в горлі почало пересихати і я поняв, що зараз замість ісполнєного достоїнства спіча я щас видавлю щось дуже жалібне на кшталт "Пустіть нас тут жити умоляєм".
"Ми тут тоєво, еее, рядом їхали, общим вот у мене бумаги, виписки, ми тут, еее, подумали", - почав я дрєбезжащім діскантом городити якусь дічь. Адміністратор секунд десять на нас зачудовано дивився, потім перебив і каже: "Що ви мені тут пи..дите, я вас, блєдноліцих койотов, за милю проти вітру во врєма грози з градом наскрізь бачу. Давайте бабло за три місяці вперед і тенант іншуренс, і першого числа заїзжайте".
Це було велике щастя, бо я вже почав було вивчати де великі холодильники продаються, аби заїхати і попросити коробку для облаштування гньоздишка після того, як айрнбі висосе всі гроші.
Першого заїхали, живем, задоволені. Упрєждаю можливе запитання свіжпоприбулого читача, який ще не встиг розібратися в базових канацких побутових реаліях, і хоче запити чи дорого. Перефразую хохму: коли верблюда запитали чому у тебе спина крива, він запитав "а що у мене рівне"? Тобто, а шо в Канаді дешево? Канада кльова країна , бо тут формула "робиш-маєш" працює, і коли приймаєш її, до за пару місяців зизоокість від споглядання рахунків щезає і починаєш починаєш сприймати все так, ніби по -другому і не жив ніколи.
