Верховний Суд дослухався до доводів касаційної скарги адвоката Анни Калинчук, що, зокрема, грунтувалася на доктрині розширених меж допустимої критики публічного діяча та вказівки на дотримання умов параграфа 2 статті 10 Конвенції про право вільно передавати інформацію, що поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість, та констатував, що висловлювання не є фактичним твердження, задовільнивши касаційну скаргу.
