Про Святий Вечір продовження. Так як м'ясо/сало/ковбасу на стіл не кладеться, то добре було би мати рибу. Якось я вдалині від сім`ї в режимі алярма готував 12 блюд і риби не було, то я купив жаб'ячі лапи, розсудивши, що раз жаби живуть у воді, то, значить, вони риба. Так як Господь мене не побив громом, то рішення було, значить, вірним. В деяких селах на стіл також ставлять один на другий три колачі, а зверху стакан с житом і свічку. Свічка має горіти аж поки вечеря не закінчиться, а потім дивляться куди дим іде - якщо догори - то добре, а якщо вниз, то також добре, але трохи напрягає. В одному досить великому западенському селі з звучною назвою Серафинці стояв при Брєжнєві памятник Леніну. Ленін , як водиться, одну руку тримав в кишені, а другою зігував. Так ось, прєданія гласят, шо мєсні парубки нарядили Ілліча в попівську ризу і поклали йому на руку три колачі, то потім не тіко районне, а і обласне КаГеБе тиждень рискало по селі і шукали диверсантів, але нікого не знайшли. На додачу можу добавити про Серафинці , що се село має славну історію україно-турецьких зносин, бо після Хотинскої війни 1620-1621 років, коли козаки Сагайдачного і поляки коронного гетьмана Хоткевича дали жару туркам Османа II, тут залишилися недобиті турки і по цей день прізвища їх нащадків Аліман, Яшан, Буждиган пестили би вуха дядечка Таїпа і його зятя Байрактара, якби вони знали про це славне село.
Щодо столу, є деякі різноріччя з приводу кагору, бо воно кагбэ спиртне, а на етикетці церви намальовані. Віддамо на розсуд святкуючих.
Недобір генеральних страв на столі компенсується гірчицею, огірками і всім таким, що Бог послав.
Перед вечерею треба всім помолитися!
