Українська Манітоба
-
Гра о 16:00, тобто люди мають вийти з мітингу під час промов інших людей?
-
Всі бажаючі можуть встигнути на обидва заходи, локації не надто віддалені.
-
Ви десь побачили в моєму повідомленні слово зрада? Як на мене, недоречно, і взагалі ця постійна реклама про гру досить набридлива
-
Мітинг до 16.00, гра після 16.00, яка тут зрада?
-
Сьогодні навіть в еміграційному чаті був срач
-
Давайте хоча б сьогодні будемо дуже поважні один до одного , та зробимо це нашою маленькою солідарностю . День без срачу у чаті
-
То нехай жартома напише собі бейджик зі словом «зрадник»
-
Ви особисто маєте як мінімум вийти за 15 хв до закінчення мітингу, щоб організувати людей. Ви просто можете перенести початок на 16:30 і тоді напевно буде навіть більше зацікавлених до вас приєднатись після віче.
-
Це був явний сарказм Іване
-
Серйозно? Ви отак незнаючи автора аби пофлудити здатні незнайомій людині закидати такі речі?
-
сподіваюсь я прокинусь ок, а не як 3 роки тому
-
Особливості організації заходу передбачають кілька хвилин на організаційні питання. То ж ті хто прийдуть о 16-30 нічого не втратять. Головне оговорити завчасно, що людина має тверді наміри.
-
І завтра. Бо день флешбеків в ранок 24 лютого насправді буде завтра
-
а ті хто прийдуть, ви гарантуєте пр? чи ми повинні, а в відповідь - нічого
-
Чудово, то чому б вам не перенести початок на 16:30?
-
Хто сьогодні не прийде без поважної причини, PR не отримає
-
Я не знаю що сказати, я не психолог
-
Я в шоці, коли читаю, що українці ще роздумують та сумніваються чи йти на захід, присвячений третій річниці повномасштабного вторгення. Ще й питають чи це важливо? Де ваша гордість? Де ваша повага до України?
-
Сьогоднi подзвонила сестра чоловiка, ось тiльки що говорили з нею, вона поранена, в госпiталi, прилетiла мiна, осколок пройшов крiзь легенi. Вона просила не плакати. Вона ж жива. Але я розплакалась. Я колись тут писала, що не забрала свого брата,ще до вторгнення, бо не хотiла мати проблеми, бо вiн любить погуляти та несерйозний, вiн би був другою дитиною.я його не забрала, а тепер не можу врятувати То моя вина. А Аоьона, сестра чоловiка, коли ми одружились, його родичi не хотiли забирати дiвчинку, вона вирiсла в прийомнiй родинi. Я могла удочерити ню, але я це не зробила, дитинi тодi було 7рокiв. Вона б була тут, а не на вiйнi. Ось так, коли боїшся взяти на себе відповідальність, це залишиться зі мною на все моє життя. я могла змінити 2 життя, але я цього не зробила, через боягузтво, і тому що подумала, що якось без мене обійдеться.
-
Прийдіть та дайте інтерв'ю місцевим каналам. Ось буде користь.
22 Jan 2023, 08:02
231876/243751
15 days ago