Українська Манітоба
-
Та наче таких статей дуже багато є, навіть в Канаді я зустрічала в перший рік історії людей різних
-
А чо ми на ту заправку взагалі поперлися бо нам на 25 був призначений похорон мами чоловіка і ми боялися що не буде бензину доїхати до кладовища і назад. А взагалі вранці для нас це стало сюрпризом бо останні пару місяців весь наш фокус власне був на свекрові в реанімації. Я пам'ятаю що це був перший день коли я могла виспатися за ті останні пару місяців і потім поїхати робити останні приготування до похорону і тут щє навіть не світанок а мене будить чоловік шо "Карина вставай війна почалась бомблять аеропорт", а я тоді вміла страшенно міцно спати і я увісні така "вони шо не могли пізніше почати щє щє 5 хвилин" і на інший бік посипати. І він такий дура вставай яке спати >< Ну коротше 25го поховали то кладовище воно за містом трохи, а назад їхали вже бої були на об'їзній шось десь бухало поруч, то далі сиділи кілька днів у погребі ховалися. Ну а потім ото 1 березня танки їхні заходили в місто по кожній вулиці навіть по нашій грунтовці в приватному секторі і далі окупація дефіцит їжі лік і всяке таке інше.
-
Вони самі відповідатимуть за свої гріхи 😁
-
Харків - герой! І люди зараз місто як фенікс відроджують