Імміграція до Манітоби
-
Дякую, скажіть будь ласка, а чи це ок буде зараз написати про це через форму?
-
Кажуть, що насправді якщо на громадянство не подати, то прям за всім дивляться Де і ким працювали, рахують дні чи були достатньо в Канаді і взагалі атмосфера як на допиті, тому краще одразу як є можливість на громадянство подавати і не продовжувати пр картку
-
В мене на роботі дівчина 12 років пр. Громадянства робити не хоче, каже боїться здавати екзамен з історії та прав Тому їй на пр супер. Теж саме, майже
-
-
Є люди які бояться. Або просто елементарно принцип як вчити, навчатись не розуміють. В мене на роботі філіппінці не вчились після школи, бо то дорого. І для них складний процес навчання, екзамену. В мене 2 хаускіпін 1 канадійка, 1 перша нація, вони після школи не вчились. Тому що не хотять вчитись. Ну тут їм повезло з паспортом🙃
-
Є люди які не в стані здати англійську на громадянство і чекають віку після якого англійську не обов'язково здавати. Є люди з європейськими пенсіями та мед.страхуванням. німці до прикладу. Через це не приймають. Не знаю які там механізми, але це прям масово. Є люди, які не хочуть присягати королю з патріотичних міркувань. Такі теж є.
-
Зараз увесь шлях від LLA до ECOPR може займати 2,5 року, а це означає, що у вас удвічі менше часу, ніж ви думаєте. У цьому плані ми різні. У мене завжди є чіткий план, розписаний на роки. Я вважаю, що на удачу розраховують лише невдахи! Я не можу дозволити собі витратити 5 років, сподіваючись, що щось десь зміниться, — це завідомо провальний план. А якщо постійно думати, що часу вдосталь, не поспішати і не перейматися, то з великою ймовірністю можна поїхати додому. Але це лише мої думки вголос. Я ні в якому разі вас не засуджую і не критикую.
-
Давай уточнимо: ти хочеш сказати, що твій план — просто сидіти й чекати, поки всі зовнішні обставини складуться в ідеальну картину? Це не план, а лотерея. Квоти скорочуються, кризи трапляються, політики змінюються — це не одкровення, а нормальний стан світу. Саме тому розумна людина будує план з урахуванням ризиків, а не використовує їх як виправдання. Якщо орієнтуватися лише на те, що може піти не так, то найнадійніший варіант — взагалі нічого не робити. Але це вже не про мене.