Кого ми цінуємо, в кого ми запитуємо поради і по яким критеріям ми оцінюємо значних для нас авторитетів.
В сучасному світі де рулять понти і регалії, значимість людини вказана на папірцях якими володіє ця людина. Дипломи, грамоти, гроші. Але чи є це показником вартим довіри?
Для мене ні.
Чи буду я питати життєвої поради людини яка вісім років провчилась щоб отримати статус ,,людини з дипломом" і ще вдвічі більше часу провела за монітором сидячи в бетонній коробочці виконуючи роботу якої навчилась? Ні, не буду, тому що я бачу вузькомислячу особу яка в житті вміє лише одне, сидіти перед монітором. Який життєвий досвід в такої людини?
Сидіти перед монітором вдивляючись в цифри, і все. Яка мудрість і світогляд в такої людини?
Чого в такої людини можна навчитись?
Про що порадитись окрім як сидиті втупившись в монітор?
Чесно, мені їх навіть шкода.
Я знаю багато заможних людей, з купою дорогих речей з якими нема про що поговорити чи подискутувати, бо в їх досвід обмежений лише накопиченням цифер на банківських рахунках і непотрібних їм ,,іграшок". Вони нудні і не цікаві. В них бідний і обмежений світогляд незважаючи на їх статус. Їм нічого розповісти крім пари історій з далекого дитинства чи юності, які вони росповідають раз за разом.
А ще я знаю інший тип людей.
Тих хто не поміняв своє життя на продиктовані кимось признаки ,,успіху" чи ,,статусу". Тих хто своє життя жив. Мудрих і освідченнях, з неймовірно багатим життєвим досвідом і безмежно широким світоглядом. Часто їх можна прийняти за волоцюг, невдах, тощо. Але вистачить лише почати з ними розмову і враження змінюється. Вони вміють слухати, а саме головне чути, якість якою не володіє переважна більшість населення нашої змученої планети. Вони вміють бачити і спостерігати, вчитись і мислити. Вони вміють ділитись своїм багатим досвідом і мудрість їхня на рівні Будди, Платона чи Нітше.
Цього не навчишся в жодному вузі, навіть найпрестижнішому. Цього не заробиш працюючи в самій поважній чи успішній компанії світу. Цих якостей не здобудеш сидячи в бетонному офісі навіть якщо ти сидиш на найвищому поверсі найвищої будівлі.
Життєвий досвід приходить лише в одному випадку. Тоді коли ти живеш.
