Імміграція до Манітоби
-
👍 підтримую. Діти не можуть керувати батьками в цьому плані, а батьки мають контролювати та радити дітям, як полегшити процес адаптації. Часто діти, навіть підлітки, навіть не розуміють, чому вони поїхали до Канади, адже "в Україні все було дуже добре"
-
Дякую Дмитро .
-
Моїм 7 та 11, взимку ходили на ковзанки, бувають такі івенти безкоштовно у ком'юніті центрах, потім ще їздили кататися на лижах декілька разів, це платно, біля нас є гірка щоб на санчатах кататися. Ще можливо цього року спробуємо на трейли взимку походити, поки що не мали такого досвіду, ходили навесні, влітку та восени. Взагалі, по буднях ми на плавання ходимо, та на футбол ось тільки починаємо ходити і до березня)) Мені здається, як дітей зайняти чимось, то має бути легша адаптація
-
Але це винятки, не більше. Переважна більшість успішно адаптуються, якщо батьки також беруть участь в процесі і допомагають дитині. Племінниця приїхала у 15 років: відразу пішла до Пласту, де знайшла подруг, в школі через півроку почала волонтерити, - і так успішно почалась алаптація. Через 2.5 роки з усмішкою згадує свої страхи, хоч і було нелегко і були сльози після школи, де мало що було зрозуміло відразу, хоч вона ту англійську вчила в Україні дофіга
-
Дякую є над чим поміркувати :)
-
Знаю кілька історій, коли діти 16-17 років не могли адаптуватись і вся сім'я була змушена повернутися до України через депресії, істерики та конфлікти з дітьми. Тут важко щось порадити, але у тих випадках, про які знаю, діти спеціально не хотіли нічого, а батьки "забили" трохи через купу справ, і через півроку почалась катавасія. До року повернулись назад. Тепер жалкують
-
Дякую Юлія , цє саме то що я хотів спитати. Діти не проти, але я хочу зазделегідь підготуватися , для сина - зима цє радість, а вот донька підліток і я дуже турбуюсь.
-
На жаль, форуми тут не популярні, як в Україні (я сама дуже люблю формат форумів і вас розумію :) ). Приєднуйтесь до Фейсбук груп (але там пошук «трошки по-дебільному» (с) зроблений, і мене коабасить, що якщо є цікавий мені пост, то я не бачу всіх нових коментів до поста) та до нової аплікації Gloice - там кльово, все видно, всі коментарі.
-
я так зрозуміла сенс питання- що людина не боїться холодної та довгої зими, але переймається, як в цей час організувати дітей та їх активність. Принаймні, саме це питання мене теж зараз турбує найбільш (як частина їхньої швидкої соціалізації). Я- ще та social bird, знайду себе будь-де, але про дітей, особливо в умовах зими та локдауна, дуже переживаю
-
Я розумію, що Одеса ( де я зараз живу ) майже Маямі , але клімат це добре, а майбутнє для дітей - це зовсім інша справа . Чому MB - тому що за віком інши провінції мені буде важко , а за фахом я Transportation Manager зі стажем майже 22 рока ( мені 43) робив багато часу у міжнародних логістичних компаніях, а Вінніпег - цє великий транспортний хаб в Канаді і я вважаю, що в змозі знати там роботу за фахом ( чи я помиляюсь ? )
-
-
"Тяжка і холодна зима" то вам так здається з України. Якщо дивитися на усю Канаду, то хіба тільки в Британській Колумбії зими як такої майже нема. Альберта, Саскачеван, Манітоба - зими одинакові приблизно, хоча в в Альберті (Калгарі) доволі багато відлиг та перепадів температур/тиску, що багато кому не підходить. Якщо говорити про столицю Альберти Едмонтон, то той той самий Вінніпег практично
