Українська Манітоба
-
Ми українці? Так. Ми в Манітобі? Так. Обговорюємо життя у Манітобі? Так. Так ще й у позитивному ключі. Ми за всіма параметрами у темі цієї групи. Може, це навіть комусь цікаво. Люди лайкають пости, дизлайків немає, бота який викидає із групи теж ніхто не запускає. Тож за що нам вибачаться?
-
Якщо цікава моя більш детальна думка то прошу у приватні повідомлення, дуже багато ми тут вже на флудили, вибачаюсь перед усіма.
-
А яка перспектива в Україні? Ви все життя пропрацюєте в такому режимі, а коли мозкова діяльність згасне, вас перестануть брати на роботу айтi компанії і все на цьому. Але ви скажете, я відкрию свій бізнес і буду в шоколаді. I це дуже логiчно, але не в Україні. Тільки ви відкриваєте бізнес і приходять до вас якісь дивні люди у чорних балаклавах і зайшли вони до вашого салону краси явно не підстригтися. Вони віджимають у вас бізнес, якщо у вас немає даху, то саме так все і було б. І ви знову б'єте по клавіатурі. Де є перспектива в Україні?
-
Як на мене як раз ситуація в Україні спонукала рухатися бо як ви кажете сидіти на мінімалці це взагалі краще вмерти а працювати на Ахматова умовного - також не дуже. Я був на обох сторонах насправді. Моя перша робота була на шахті, я був слюсарем а потім механіком і так минуло 7 років. Я ніколи не жив погано але і гарно ніколи не жив за цей час. Але в мене була достойна зп. Від 400 баксів коли починав (ну то ще учнем) і до 1500 коли механіком (до 14го року у механіка було до 3т але я тоді ще був слюсарем). І коли мені набридло бути на побігеньках у Ахматова за копійки (для когось то були не копійки але для мене було так) я знайшов собі фах доснаги котрий і платить і котрий мені подобається. І так отримав низькі податки порівняно з тим коли працював на дядю, але вибачте чи не є це крутим стимулом не сидіти на попі рівно? Коротше це перетікає у демагогію. Я скажу так, мене б все влаштовувало тут аби я бачив плюси особисто для себе. Для мене єдиний плюс це Англійська мова по суті і стейтфорвард шлях до громадянства. Бо нічого іншого у обмін на значно гірший платіжний баланс (навіть не дивлячись на інше) для мене тут немає нажаль як виявилося.
-
Оце мені більш за все подобається, що по факту, ти обираєш професію яка тобі подобається, а не ту на якій можеш прожити
-
Це Канада! У цьому є власний кайф. В Україні хтось заробляв багато той і податки не платив. Податки платили лише ті, хто заробляв мало. Тому і перекіс колосальний в Україні між багатими та бідними. А тут все інакше, більше заробляєш – більше платиш податків. Айтішник заробляє 5000 і електрик заробляє 5000. В Україні як було? Мама говорила багатьом "Не вчишся, будеш все життя електриком працювати". А тут опля, а електрик 5000 заробляє. А айтішників хоч попою їж і конкуренція божевільна, бо освіта в рази крутіша, ніж в Україні. Тут багато речей набагато логічніше і справедливіше. В Україні всі люди працювали на Коломойського, Порошенка та інших. А тут люди працюють на себе!
-
Ну стосовно того, що на мінімалку в Україні можно тільки мотузку і мило купити, тут я згоден. @Alex3777 мінімалка 5к на руки, а не 12 500
-
Ну так їм, думаю, і не варто сюди їхати. В умовній Болгарії можна за пару сотень євро знімати житло, працювати віддалено або за контрактом ходити в рейси. І будуть при тих же грошах, що в Україні
-
Але щодо іт і моряка - це приклад мій і ще однієї людини що я знаю (стар мех судовий). Вони важко працювали щоб цього досягти а в Канаді мають 0ву перспективу ¯\_(ツ)_/¯ Питання про те що такі люди наврядче будуть задоволені. Що я особисто спостерігав.
-
Ви лише забули до цього всього додати, що в Україні ну може 5% населення айтішники і моряки, які заробляють по 3-5к. Та навіть серед вказаних вами спеціальностей не одразу з ж такі з/п. Щодо it, то це вже рівень сеньйора, а його ще треба досягти. Те ж саме стосується і моряків. Простому матросу 3-5к за місяць може тільки снитися
-
Наведіть приклади, може я покину цю ніщенську іт вкінець
-
Візьмемо алкоголь. Пляшка Блю Лейбл в Україні коштує 5000 грн. Хто пробував цей віскар? Цю битулку страшно було в руки брати, ще вислизне не дай Боже. При зарплаті 12500 це дуже грубо кажучи одна третина зарплати, а якщо врахувати оренду та їжу, то в тебе просто немає на неї грошей і в найближчій перспективі не появляться. Тут вона коштує 200 доларів. При зарплаті 2350 це приблизно одна дванадцята зарплатнi. Можна не напружуючись купити і випити з дружиною в якийсь значний день. Айфон в Україні приходили доторкнутися до магазину і в момент, коли він лежав у руці, слина відвисала до пупа, але щастя тривало не довго, бо він не твій і ніколи твоїм не буде. Тут будь ласка, кожен оператор за 30 доларів на місяць на два роки видасть вам новий айфон. Поставив автовиплату щомісячну і забув про те, що ти за нього платиш, ти навіть не помітиш що з твого рахунку списують щомісяця 30 доларів!!!
-
Лише додам що з моїх спостережень: Якщо відкинути емоційну складову і почуття подобається/неподобається та заплющити очі на дичину (бо фактично всі це роблять так чи інакше) то рівняння спрощується до такого просто слова як ПЕРСПЕКТИВИ: Тим хто мав невисокий дохід в Україні (і без дітей) дійсно здебільшого подобається у Канаді. Ви дуже добре пояснили чому, бу тут мінімалка 1900-2000$ чистими, 1000 на житло і ще 1000 лишається, наче не виглядає поганою перспектива. Типу можна заробляти більше і попереду тільки краще має бути, чому ні? Для тих хто заробляв більш менш непогані гроші в Україні здебільшого ситуація виглядає негативною. Приклад людина заробляли 4-7к усд моряком або на іт спеціальності в Україні. Тут після податків будуть ті самі гроші але що найважливіше - немає перспектив росту це вже дуже висока зп для Канади, а витрати якщо це родина з 1-2 дітьми - життя у 0. (З 0 залишком). Хтось скаже так дружина може піти працювати? На що я відповім давайте порівнювати яйця з яйцями, в Україні так само у родині він працював сам і мав залишок 3-5к усд а тут 0. Різниця як на мене у тому що в Україні заробляючи багато можна жити гарно. А тут просто нормально, тратити усі будуть в 0 всі зароблені гроші. Це моє бачення. Грошей заробити тут можливо якщо ти з родиною і твій дохід від 250 000 на рік. А я знаю лише 1 професію у якій це можливо - доктор. Або подружжя іт шників.
-
Я з вами згоден. Потрібно висловлювати свою думку. Потрібно розповідати правду. Але є проблема і вона полягає в тому, що люди висловлюють лише негатив і практично ніхто не говорить про добрі сторони. Візьмемо наприклад передмістя Києва. Оренда квартири в передмісті до війни коштувала 6500 грн. за однушку, зарплата 12 500 грн. Математиком не треба бути, щоб зрозуміти що це не життя, а існування поуши в микрокредитах. Ось це справжнісінька дичина. Чому ніхто про це не каже? Тут квартира за тисячу, я в магазин у шортах і шльопанцях за колою спускаюся. Є і басейн і сауна та спортзал. Речі брендові, будь ласка. В Україні що ми носили, одяг пiд брендом "Секонд хенд", "Ринок" або якийсь "Джинсовик". Тут черевики Мартінс, будь ласка, джинси левіс та не питання, куртка каламбія та хоч дві. Полетіти в Домінікану за 700 доларів, та хоч завтра. Їжа нормальна, лайна в рази менше. Природа просто карколомна. Індивідуальні уроки, англійської, та хоч щодня. Де в Україні індивідуальні уроки англійської, не знаю де їх шукати у тому пункті де зарплата 12500 чи там де батрачив по 12 годин щодня без вихідних та прохідних? Домінікана в Україні лише на картинці. А черевики Мартінс тільки на вітрині!
