Українська Манітоба
-
Про Україну я нічого не писав,ви щось плутаєте
-
І можна не чекати коли вас ось так футболять а звернутись в іншу лікарню,хіба ні?
-
Мене, як людину, яка має пряме відношення до діабету, бентежить одне питання: чому працівник аптеки не надав інформацію стосовно альтернативного вирішення проблеми? Невже не можна спрямувати людину до іншої аптеки? Дійсно, це ж не прищ на носі вискочив чи ше щось. Інсулінотерапія - складна річ, байдужості тут не місце, бо вона може мати летальні випадки.
-
Наприклад від Богдана з України 🤣
-
Ми телефонували в лікарню й питали, чи готові аналізи. «Чекайте, скоро будуть. На скільки ще маєте ліків?»-«На стільки»-«Ок, точно прийдуть до того часу»
-
В будь якому місці працюють звичайні люди, котрим властиві погані людські якості. У когось їх більше у когось меньше. Ось все, це бісить всіх, і Вас і мене. Тяжко пояснити, але якщо якась певна реакція не передбачена трудовим договором або законодавством, то дана людина володіє правом вести себе як заманеться, хоче допомогає, хоче говорить - ссорі
-
Ви 45 днів чекали на те що інший лікар вам зробив за годину,сорі але це лише ваш прорахунок.
-
Звичайно. Я намагалась отримати вирішення ситуації, а не зробити скандал на рівному місці. Та що ж на нестримне бажання з новоприбулих зробити якихось інтелектуально обмежених? Є людина з хронічною хворобою. Є алгоритм дій, завчасний. В чому ми ще винні? Відповідальність ніхто ні на кого не перевішує, але людина не зробила роьоту належним чином. Без жодних попереджень чи альтернатив. Могли сказати, що можна звернутись в інше місце; могли дати адресу клініки, де принаймні невідкладно вколять; хоч якась дія…
-
А Ви запитали що Вам робити?
-
Мене вбило «сорі» і жодних запропонованих варіантів. На питання, куди звернутись для вирішення ситуації відповіді теж не було. «Сорі» - і хай твій чоловік живе без інсуліну, як хоче, а ти порішай сама. Питання не в тому, що мене якось образили чи типу того, а в тому, що люди не виконали свою роботу належним чином, а це могло мати тяжкі наслідки. І добре, що у мене були запасні гроші, стресостійкість і мова. А от якби хтось ментш захищений? Серед новоприбулих повно людей з такою проблемою
-
Як почитаєш ці всі страсті, хтось когось кудись притягує і т.д. Ви не думали, що ніхто нікому нічого не винен? Всі самі за себе повинні перейматись, бачите, що час піджимає - беріть і вирішуйте. Надивились голівудських фільмів про те що в суд на собаку можна подати і почалося. Я щиро співчуваю Вашому становищу, але це привід... Гарного вечора
-
Навіщо тоді цитувати конкретну ситуацію?
-
Дякую. Я не потребую компенсації, грошей чи вибачень. Питання про соціальну відповідальність: так чинити не можна, від цього залежить життя й здоров’я. Бо сьогодні так трапилось з нами, а завтра це буде умовна мама з дитиною й без мови, наприклад.
-
Непогана порада бути трохи добріше коли людина не могла отримати ліки без яких вона не дуже добре б себе почувала, м'яко кажучи.
-
Останнім часом схожих постів про запити "а як судитися?" А як притягнути до відповідальності? Поскаржитися? Отримати компенсацію? Народ, у Канаді це так не працює. Таких виплат, як у США тут немає. Судовий процес у Канаді деколи складніший, ніж в Україні. Тому трохи lower your expectations and desire. Ніхто не буде нікому нічого компенсовувавти за звичайні речі, які можна вирішити швидко і в іншому місці. Прийшло купа запитів про те, як судитися із лендлордом. Для цього і створили Residential Tenancies Branch, не влаштовує їхня допомога > суд, але то довго. Волонтерів-адвокатів тут немає. Сорі, така реальність. Розраховуйте на свій глузд та добре відношення до інших, будьте трохи добріші.
