Українська Манітоба
-
Я порівнюю зп механіка наприклад ту що я бачив тут і бачу місячні видатки з зп механіка маючі дітей я би не зміг нікуди рушити. Це лише моє бачення але навіть маючі відносно високі статки по канадським міркам нараз для мене це анріл. Знову ж таки. Я просто дивлюсь і оцінюю, можу бути не правий.
-
Звісно, бо тут немає корупції. Що таке свобода для пересічного українця? Відсутність правил. Випив? Сів за кермо, зловили - порішав. Тут навіть в школах все по іншому, тут є правила. І усі діти їх дотримуються. Якщо дитина порушує то з нею спілкуються, багато раз пояснюють. Але мій син не буде порушувати правил, бо він бачить, що інші так не роблять. В Україні ти стоїш в заторі, і один за одним рагулі об'їжджають затор по забороненій смузі. Таке відбувається зі всім. Бо в Україні правил дотримуються лише "ботани"
-
Мені здається, що так не можна порівнювати. Якщо ви були б канадським спеціалістом то проблем би змінювати своє життя тут не було. А так ви іноземець, який пів року тільки тут і ви вже щось хочете змінювати. Чи ви зробили домашню роботу з пошуку інформації на рахунок вартості життя в Канаді, зп, перспектив?
-
Блін, не подобаються українцям фанерні будиночки. Народ, я орендую квартиру, третій поверх (останній єслі шо). Опалення в мене регулюється. Лише вчора, вперше я додала тепло на одну позначку, на ніч перемкнула назад на одиничку. Це в спальні ледь теплі батареї, кухня і лівінг рум холодні. МИ ХОДИМО ВДОМА У ФУТБОЛКАХ. І з вікон сифонить, вони чомусь, навіть як зачинені повністю, коли вітер сильний то продуваються. Афігєнні ці будинки. Вони теплі. Нафіг треба ці бетонні коробки, в Україні як немає опалення то в плюс 5 всі одягненні светри, штани, дві ковдри і т.п. Я вже мовчу як холодно буде в мінус
-
Тому я туди і пішов. Я 7 років хтозна що робив. Був механіком на виробництві, не те щоб дуже погано було але набрид дебілізм. І от я наважився - знайшов що мені по дущі і дозволяє відчувати себе впевнено у всіх відношеннях. І тільки тут я зрозумів що таке можливо не всюди. Будучі механіком на шахті в Канаді я б там і згнив. Немає тут свободи такої як є в Україні.
-
Ми теж в містечку на 2000 осіб, тут теж нема ТЦ і багатоповерхівок. Але за цим всім то до Вінніпегу (година їзди якщо кортить) Будинки фанерою не забиті..гарненьке провінційне містечко з своїм шармом ))) Нас до речі 6 чол.( 4 дітей) так працюю трохи екстра (в середньому 50-52 год.на тиждень) Але жалітися поки нема на що..все в моїх руках
-
В Україні можливо все. Є великий недолік - кумовство. Це глобальна проблема практично у всіх сферах. Важко досягнути успіху, напр., в медичній сфері чи правоохоронних органах без хороших друзів та хабарів. Є окремі сфери, як IT, маєш голову на плечах, бажання працювати і все гут.
-
бідні люди. Канада силоміць вас затягнула, одягнула кандали і прикувала до стіни. панове, вам не соромно? увесь цивілізований світ відкритий, їдьте куди хочете. якщо пересидіти, то можно в ЕС перечекати.
-
Багато хто сюди не хоче їхати бо типу закрита община/секта і тп. Але якщо їх релігія не заважає мені жити - то мені всеодно. А так то вони люди хороші, ввічливі. Алкомаркет правда відкрили тут тільки пару років назад, бо в них в общині заборонено бухати😅
-
Вітаю, дорогі українці. Нещодавно прочитала пост про те, як деяких людей обурює те, що багато людей беруть вечерю у готель Hilton великими порціями. Але я вважаю це не найбільшою проблемою. Наша справжня проблема полягає ось у чому, що багато "українців" відчули себе українцями тільки після того , як Канада надала безкоштовно нам візи. І таких "українців" все більше і більше. І про них не потрібно мовчати. Ось один і з них шановний пан Сафронов, який вже приблизно 5 місяців преребуває в Канаді і веде блог про Канаду www.youtube.com/watch?v=-OTswXFFbOA . Але цікаво те , що це й пан приїхав сюди із расєї-матушкі. Він і його дружина до війни і під час неї проживали в расєї, подорожували нею, знімали блоги(прикріпляю фото і посилання) www.youtube.com/watch?v=r4nN4O_SkPE . То чому ж саме зараз вони згадали, що мають українські паспорти. Можу бути впевнена, що вони сиділи і мовчали, коли почалося повномаштабне вторгнення, а потім раптом, ой ми українці. Ми хочемо прихисток, ми хочемо допомоги. Огидно мені від таких псевдоукраїнців. Ви нічого для неї не зробили зараз, тому я вважаю ви не гідні назавати себе українцем і тим більше мати паспорт України. Бо ви її зрадили давним-давно!!! Ви шановний займаєте чиєсь місце. Місце того, хто дійсно потребує допомоги і прихистку. Хто втратив будинок через вашу дарагую расєю. Мені соромно за вас. Прошу розповсюдження, щоб "героїв" знали всі.
-
Я поїду тільки назад до України. Це вже точно (якщо поїду)
-
бери рідню і їдь у Румунію. будеш там як король.
-
ну я зараз в портейджі ла прейриа.село на 12.000.90 % домов це тупо сараї в яких вікна забиті фанерою.на все місто один будинок багатоповерховий все інше це тупо сараї.праці можно сказати толком нема.ні магазинів,ні торгових центів,ні елементарно одяг купити нема где.транспорту нема,на вулицях людей нуль місто як вимирло,а це 80 км від вініпегу.
