Українська Манітоба
-
Вітаю, дорогі українці. Нещодавно прочитала пост про те, як деяких людей обурює те, що багато людей беруть вечерю у готель Hilton великими порціями. Але я вважаю це не найбільшою проблемою. Наша справжня проблема полягає ось у чому, що багато "українців" відчули себе українцями тільки після того , як Канада надала безкоштовно нам візи. І таких "українців" все більше і більше. І про них не потрібно мовчати. Ось один і з них шановний пан Сафронов, який вже приблизно 5 місяців преребуває в Канаді і веде блог про Канаду www.youtube.com/watch?v=-OTswXFFbOA . Але цікаво те , що це й пан приїхав сюди із расєї-матушкі. Він і його дружина до війни і під час неї проживали в расєї, подорожували нею, знімали блоги(прикріпляю фото і посилання) www.youtube.com/watch?v=r4nN4O_SkPE . То чому ж саме зараз вони згадали, що мають українські паспорти. Можу бути впевнена, що вони сиділи і мовчали, коли почалося повномаштабне вторгнення, а потім раптом, ой ми українці. Ми хочемо прихисток, ми хочемо допомоги. Огидно мені від таких псевдоукраїнців. Ви нічого для неї не зробили зараз, тому я вважаю ви не гідні назавати себе українцем і тим більше мати паспорт України. Бо ви її зрадили давним-давно!!! Ви шановний займаєте чиєсь місце. Місце того, хто дійсно потребує допомоги і прихистку. Хто втратив будинок через вашу дарагую расєю. Мені соромно за вас. Прошу розповсюдження, щоб "героїв" знали всі.
-
Я поїду тільки назад до України. Це вже точно (якщо поїду)
-
бери рідню і їдь у Румунію. будеш там як король.
-
ну я зараз в портейджі ла прейриа.село на 12.000.90 % домов це тупо сараї в яких вікна забиті фанерою.на все місто один будинок багатоповерховий все інше це тупо сараї.праці можно сказати толком нема.ні магазинів,ні торгових центів,ні елементарно одяг купити нема где.транспорту нема,на вулицях людей нуль місто як вимирло,а це 80 км від вініпегу.
-
А ще як на мене найголовніший плюс України там можливо все. Багато хто цього не розуміє, можна кардинально змінювати своє життя хоч би не що року і все буде добре. Головне наполегливість а от у Канаді я будучи спеціалістом ледве роботу знайшов (дякуючи Українським знайомим і контактам) через ці ціни не може бути і розмови щоб просто взяти і спробувати себе в чомусь новому.
-
6 тисяч тут і в Україні це різні речі. Немає що порівнювати. Але тут немає війни.
-
поїхав би на Гоа. ще й бізнес з оренди мопедів замутив би ）
-
Ключове слово якщо. Якщо ні, то оренда мінімум 7 тисяч, окремо комунальні. Приїхати в чужу країну, пожити тут місяць чи два, толком нічого не зрозуміти. Повернутися додому і лити бруд на Канаду (Польщу, Чехію не має значення). Люди нова країна це старт з нуля, це потрібно розуміти
-
не знаю як люди жили на тпкі гроші. я ледве на півтори дві виживав. але в Канаду їду не за ковбасою. в Україні мав все, крім упевненості у завтрашньому дні.
-
Ну так вам людина так і сказала вищще. Ті хто в Україні за 8к працювали тим так наче в непогано. Не бачу протерічь. А я наприклад заробляв ті самі 6000$ в Україні і тут. Тільки в Україні ще перспектива росту була а тут навіть якщо буде рост то податки все з‘їдять. Питання тут не в тому. Питання в тому що багато кому немає куди повернутися. А так я б також повернувся
-
6000 тисяч бюджет на сім'ю з трьох людей це дуже і дуже непогано)) В реальності на 3000 можна жити, 1700 оренда, комунальні, телефони, інтернет, проїзд автобусом. 1300 залишається на їжу. Якщо двоє отримують мінімалку по 2 тис то ще краще. Зрозуміло, що це старт. В Україні до війни люди жили на 10-15 тисяч грн, без жодної перспективи, з таким доходом ні житло, ні авто не світить. P.S. Я пишу про Вінніпеґ. Не знаю, що у інших провінціях
