Кожана виспалася🫠 і готова розказати про наш чотирьохденний тріп Київ-Торонто.
Отже, моїй мопсятині 14 років і 9 місяців, вага 7,3 кг. Переноска куплена з огляду на досвід чату - тріксі максима, підійшла ідеально. Вона в ній стояла, лежала, сиділа, їла і пила. Я їхала сама з нею, тож валізу, рюкзак і собаку з переноскою в руках досить важкувато тягнути одній.
Прививки в нас регулярні планові, чип, титри, новий паспорт АА - все було зроблено торік після початку війни на всяк випадок.
Виїзд в понеділок, отже держвет на волинській в п'ятницю видав Ф1(250 грн), а ветінспекторка на богатирській відмовилася і сказала приїхати в суботу. Окі, зробила білий і зелений сертифікати в суботу(55 грн).
Маршрут Київ-Франкфурт автобусом дууууже кончене рішення для мене і цілком нормальне для собаки. Вона в мене не любить часту зміну декорацій, тому і замість декількох поїздів один прямий автобус. Вона змалечку привчена їздити в машині, тому вже за кілька годин спокійно спала в своїй переносці. Але 40 годин автобусом це насправді треш...
Кордон Україна - Польща. Наша прикордонниця сказала, що тварини її не цікавлять, себто білий сертифікат не згодився. Поляки всіх перевіряють включно з багажем, ми вигрузились з автобусом з усіма бебехами і пішли на перевірку. Поки світили валізи, водій автобусу мене з переноскою технічно провів повз прикорднників, зайнятих пошуком м'яса у валізі якоїсь дівчини. Так і зелений сертифікат ніхто не бачив. Приїхали в Польщу нелегалами 😆
У Франкфурті я забукала квартиру на airbnb неподалік аеропорту і це найкраще рішення, сама собі хазяйка зі своєю собакою. Відпочили добу і вирушили далі.
В аеропорту були за 3,5 години, летіли з ейр Канада, на чекіні була українка і зробила нам місця, щоб поруч ніхто не сидів. Так що вже в літаку в моєї собаки було типу окреме місце. Також на чекіні дивилися сертифікат, титри та паспорт. Але не зважували.
В літаку стюардам і діла не було, як стоїть переноска, що я там під сидінням постійно роблю і тд. Я давала їй пити, один раз трохи підгодувала. Решту часу вона спала.
В Канаді на паспортному контролі спитали дог чи кет сидить в сумці. Документи подивилися лише на виході з аеропорту і то, здається, з цікавості.
От такий досвід, я, до речі, читаю чат десь з півроку, якщо уважно вивчити всі закріпи та пошукати інфо по ключових словах, то і питань не має бути ніяких - в чаті є майже вся необхідна інформація.
Щодо заспокійливих - моя ветеринар дала мені габантин, я в принципі свою собаку знаю і не планувала її заспокоювати, але ж на крайній випадок взяла його в дорогу. А з нами в автобусі їхав йорк, який з Києва до Львова взагалі не присідав ні на хвилину. А заспокійливе йому дали перед поїздкою 🫠
Я так стресувала в процесі зборів, моя мопсиха старенька, в голову лізло все підряд, а по факту вона краще за мене витримала цю подорож...
