Український чат Ванкуверу
-
Ресторани і різноманітність кухні це дійсно великий плюс) мені канадці казали що Ванкувер - одне з найкращих міст Канади у плані закладів. Є дуже багато прикольних страв і автентичних місць де можна поїсти, хоча деколи треба прикласти зусиль щоб знайти їх. Але це того вартує, особливо якщо хтось любить смачно пожерти як я😂
-
Мені тут не вистачає культурного життя якогось, та київського «дорого-богато»😅 хочеться одягнути сукню, підбори і піти у рєстік😅
-
Коротше кажучи залишаємо місце для позитиву, бо це найгірші місяці по погоді) Треба зробити їх якомога менше сумними. А там можливо і Ванкувер вже зможе вас прикохати) А якщо ні, то можна подивитися Вікторію, наприклад або щось іще. Або і не у Канаді) Сподіваюся у вас буде все добре)
-
О, розумію..
-
По собі зрозуміла, що я можу легко переносити погоду, якщо знаю чим себе зайняти, якщо є робота та цікаві проекти, можливості для розвитку
-
Отож!)
-
Таак😍я теж в Сюрреї навіть зайшла в якийсь рандомний заклад, думала буде не дуже, але була дуже голодна, то суші реально топ були, такі прям свіженькі і великі
-
Але все одно такий заклад шо сукню і підбори туди не вдінеш точно😂😂
-
Кожному своє звичайно, це норм
-
Потрібно робити «сходку» тих, кому не вистачає підборів, та красоти😅 Бо з травня нових плать нема…як це так
-
😂😂
-
Я дуже усім рекомендую гуляти пішки по затишним вулочкам і роздивлятися цікаві будинки, дерева прикольні, усілякі прикольні повороти, спуски стежки і так далі. Тут насправді у кожному районі є купа прикольних місць. Звичайно, не гуляйте, якщо знаєте, що там небезпечно, але навіть у дуже темний день це знімає важкість. Знаю що не всі ходити люблять, але рекомендую
-
Ніколи не ходив у заклад на підборах. В чому прикол?)
-
Вибачте)
-
😂😂 та то таке
-
А взагалі, що мене приємно здивувало - це відсутність ейджизму, який ти відчуваєш.
Коли летіли до Канади я на жд зустріла бабусю, розговорилася з нею, та виявилось, що вона із Ленглі була (а ми тоді зустрілись на ЖД у Парижі), та прилітала до Парижу на ретрит….і я така ‘щоооо’, тобто бабуся у 65+ може собі таке дозволити - перелетіти через океан у подорож…і ось це дійсно якість життя, та мислення, що тут люди у 70+ починають мови вивчати, бо подобається.
