Канадська Кібер-Січ
-
Я у Грузію колись дуже хотів, але тепер ні ногою, бо всі ці «братні» приколи закінчились тим, що Грузія стала хабом для русні, котра їх же і вбивала, окуповувала
-
Так, у моєму випадку то була просто цікавість. Котра швидко закінчилась
-
Особливо мені сподобалась дівчина, котра вітала мене. Я спитав чи говорить вона українською, а вона каже: «Я з Казахстана, говорю по русски», ну молодець, іди де інде говори
-
Ну, їм з тим жити, вони ще тричі самі пожалкують, що те лайно впустили
-
Ніхто владу не пробує скидати
-
І їм окей, бо гроші не пахнуть. Казки про Іванішвілі ніхто вже не схаває у нас. Очевидно, що їх все влаштовує
-
Там скоро картвел буде меньше ніж русні
-
Повністю згоден, але є така штука, як підтримка своїх (українців), навіть якщо я можу приготувати сам, усе одно хоч раз сходжу (був у Козаку в гастауні багато разів і 70/30 - хороший і поганий досвід). Протеговане не скажу, але + білше, і відмазка у мене залізна - далеко мені їздити і парковка складна (у моєму розумінні).
-
Доречі, у мене був друже в Одесі, грузин мого віку. І коли русня атакувала Грузію, в Україні всім було пофіг, ми тоді дуже молоді були і з різним поглядом на світ… доречі, ви знаєте про оборону і знищення катерів берегової охорони Грузії?
-
При тому що навіть кордону не маємо сухопутного
-
Підтримую абсолютно
-
Я добре пам'ятаю напад на Грузію і Ющенка котрий поїхав від імені України підтримувати їх, техніку котру ми їм передали, і ставлення до грузин як до братів, при чому реально як до рідних, бо їх нищили і принижували. Ні до одного з народів зі складу радянського гулагу українці ніколи не були настільки прихильні як до грузин
-
Ну і економічно Україна пускала Грузію на свої ринки, коли русня і їх щур Оніщенко забороняли вино грузинське, а ЄС не пускали їх у свою зону торгівлі
