Парадокс що всі тут праві 😅
В березні була така жопень, що було ніхера окрім ак. Особливо в тро. Не було ні взуття, ні форми, ні турнікетів, ні рацій, ні «вставте шо хочете»
Приблизно десь в травні почало потрохи покращуватись, в бійців появилась медицина і якась форма.
І це все не фонди, а зсу.
Ось ці всі модні каски без вух, коліматори і рембо зсу це, в основному за власний кошт. Спальникі, розгрузки, взуття. Напевно 100к зарплата - це було одне з найкращих рішень.
Найбільші волонтери в Україні це куми свати і брати. Ви не уявляєте скільки всього рідня накупила за цей час.
Місцева діаспора одягала в першу чергу своїх кумів і сватів (як повезло бійцям з родичами в Канаді 😀). І тепловізори купувалися в першу чергу Миколі що в Львові, бо рідний.
ПЖ бережуть своєю репутацію, мало що казати. Просто гляньте на витрати. Але Миколі в бахмуті навряд що там перепаде, там більше для штабу, для бригади, для розвідки. Напевно хлопцям в окопі насрати на ноутбукі, акумулятори і телевізори, прибалуди офісного зсушника.
Те саме Притула.
Але, була розпродана неймовірна кількість всього. Особливо іноземних організацій. всякими псевдоволонтерами, і як це не странно державними фондами.
По приколу гляньте олх Motorola dp4400 і цю саму модель на ебеї тут чи в США. А ще гляньте скільки там турнікетів кат7. А ще прикупіть старлінк.
Також всіляки благочинники, політики тянуть лаври собі. Деякі речі які я передав приписали собі якісь там умовні волонтери з Житомира. Умовна медицина звідси була розрекламована в умовній Умані як особиста допомога мера міста.
Напевно банально, але світ не чорно білий. Не всьо так адназначна 🙃
Вибачте за багато букв
