Про Польоти.
Частина 1. Історичний екскурс.
Люде здавна хтіли літати і пробували се чинити. Свідки палеовізиту запевнюють, що найпершіщими літунами були марсіани, які використовували небесні тєлєгі - вімани і мали космодроми в Індії. Але замотаних в простирадла засмаглих двоногих істот марсіяни всередину не пускали. Таким чином, ми не можемо вважати цю сторінку аеронавтики такою, що має відношення до людей, а всі похваляння наших індійських друзів, буцімто всякі там Махабхарати свідчать, що їхніх принців зелені потвори пригощали пирогами в літаючих тарілках, являються спекуляціями, безсовісним гоном і натягуванням сови на глобус.
Найдавніший, чисто людський літальний апарат - мітла - мав яскраво забарвлений гендерний відтінок, і тому визвав заздрість тих, кому користуватися сим апаратам було не положено через анатомічні особливості пахової зони організму. В результаті ображені хлопи об`єдналися в клюб аероненависників, назвали його Inquisitio Haereticae Pravitatis Sanctum Officium і попалили переважну більшість тогочасних пілоток пілотес. В результаті мистецтво мітлонавтики стало прерогативою окремих глибоко законспірованих лож. Подейкують буцімто в Україні артефакти в небі були замічені прибухнувшими гуцулами в глухих карпатських урочищах (вірю, як не вірити), але головний маршрут усе ж був у Києві, і вів від Лисої гори прямісько до Банкової, і було це не за царя Гороха, а при чотирьох минулих, прости Господи, президентах. Але ми відступаємо від теми. Раком-боком людство, починаючи від братів-авантурників Монгольф'є і до наших днів, за 240 років опанувало повітроплавання, але літати на жилізних і прочіх композитних машинах то одне, а літати без оних, чисто в режимі "человєк-воздух" - то друге , і тут ми підбираємося до теми "людина в трубі", або, як модно говорити, до бодіфлайту. Далі буде.