Жителі Західної України схиблені на їжі.
Всі гештальти та потяги, всі очікування від життя і система координат - зосереджені в харчах, їх кількості та різноманітності.
З видатками західняків на їжу можуть зрівнятись хіба шо видатки на євроремонти і паркани. Айфони та машини - ніщо в порівнянні з палітрою голубців, холодців, рулетів і салатів на свята.
Цілий тиждень до Великодня, під акомпанемент реклами фесталу по телевізору, молоді і старі газдині готуються до прийому гостей, пічки і духовки не вимикаються цілодобово, робиться генеральне прибирання у хатах, видраюють до блиску вікна, вішають нові тюлі і прикраси.
Обсмалені свині лежать ратицями до неба.
Галицька свиня, вона як лєґо, миттєво розлітається на шинки, бочки, ковбаси, гурки, кров'янки, шпікачки, відбивні, сальтисони, шкварки, тушені мозки, заливні язики, холодці, рулети з вух, смажені нирки і серця, тушену печінку, запечені ребра та ще з добрий десяток страв, немислимих в решті частинах світу.
Як біблії, розгортаються засмальцовані книжки з рецептами, дрібно списані ручками усіх кольорів, демонструючи численні рецепти пляцків, запіканок, медівників, штрудлів, тортів, наполєонів та вишиванок, перекладанців і рулетів, грибочків, кукурудзок, горішків і сухарів. "Бо як то куповане на стіл ставити, та що люди скажуть? Та чи я не закопчу, зварю, наліплю, спечу?" А потім лягти після всього і "вмерти" від утоми.
Дверцята холодильників підпираються штахетами, стримуючи навалу продуктів куплених на свята: два відра майонезу, варена ковбаса, три слоїчки зеленого горошку, 6 пачок масла, овочі і багато ще всякого іншого.
Вариться капуста на голубці, ноги на холодець, треться хрін на цвіклі.
Самогонка давно вигнана і закрита в коморі "бо та сволота і мерлому би з вуха випив", куплене в магазині вино, закарпатський коньяк і пару пляшок хортиці на всяк випадок, сховані там же.
Випечені паски. Двері у незакінченій кімнаті, там де завжди зимно і запах, який не забувається з дитинства, вже відкриваються тільки на сантиметрів 30, так, щоб тільки пролізти боком і докласти на підлогу у другий поверх ще харчів.
Десять тарілок холодцю на підлозі, мидниця шинок, випічка, ковбаска, копчена риба, стигне кисіль. З-поміж Евересту вишитих подушок з сумом на те все з образів дивиться Матір Божа.
І не дай Бог комусь з дітей, або чоловікові шось з того зачепити - "най, то на свята!". Двері мусять бути міцно закриті, щоб чотириноге риже падло не заліз і не поїв то все.
Ну, ніби все, попередньо до свят готові.
Решту сі докупить пізніше.
Володимир Гевко
У нас так завжди було. Описав моє дитинство перед святами
