UKR 🇺🇦Edmonton 🇨🇦 Chat
-
Я єдине ,що б сказала ..ми самі будуєм наше життя , таке як нам хотілось би бачити.. але блін люди чому ніхто нічого з вас не міняє ?якщо вас не влаштовує то? Кожна людина вибирає сама на що саме звернути йому увагу і змінити..це ж ваше життя кайфуйте блін , змінюйте його так щоб вам то подобалось..а якщо ось так сидіти тут і писати людям що тут так погано ,кожна людина поки сама то не перевірить на собі не буде розуміти про що ви ..комусь комфортно комусь ні ) в кожної людини норма своя ) живіть своє найкраще життя і радійте тому що ви не на війні і вам випала можливість побачити світ і не чути вистрілів ))
-
Ну эмиграция всегда была не для всех. Моя мать наверно неделю рыдала когда мы сюда прилетели. Сейчас вот родители вышли на пенсию в Германии. Но тоже что-то им там не нравится, думают про Испанию у моря. А для меня Эдмонтон - это мой город. Мой дом. Мне здесь уютно и всё нравтся
-
От читаю повідомлення, я тут 3 місяці , живу в Даунтавні, і працюю тут теж. Згідна тут багато наркоманів і бомжів, до цього я жила тільки в Україні і мені теж це не дуже подобається. Але країна в якій на мінімальну зарплату можна прожити, зняти житло, їду і навіть купити машину, для звичайної заробітної плати це показник. В Україні на мінімальну ти просто не вижевеш і все. Немає в нас бомжів, так менше, але середня тривалість життя у нас теж менша. Тут країна якій ти платиш податок, дає тобі набагато більше можливостей, у нас ти теж платиш податок, але де вони не відомо. А на даний момент наша економіка зруйнова повністю, і ті хто приїхав з Європи а не з України, бачать мабуть по іншому. Бо я бачу можливість спати спокійно, в теплі і не думати коли закінчиться тривога. Тут є можливість вчитись, заробляти і відпочивати. Але для цього потрібно хотіти щось робити.
-
А ніхто не каже , що все ідеально, але в Україні не було краще. Мало того що було набагато небезпечніше, так ще й просто працюючи на звичайні роботі не можливо було прожити. Ми сюди приїхали ще до європейського безвіза, і в мене не було багато захвату з мого міста в Україні. Наркоманів та бомжей кожен день бачив.
-
Сегодня за 800 очков перевалил, а ему только 26..🫣 Ещё прибавит же…😵💫
-
А ще таке питання , було б комусь цікаво , якщо б зустрітись в кафе обговорити взагалі хто ,звідки , чім плануєте зайнятись ?) більше знайомств , можливо будемо корисні один одному)зробити зустріч на людей 20 можливо менше більше без різниці )що думаєте ?
-
Вибачте, але кафе - то такоє. Трохи не той формат для колективних знайомств. Але зачекайте , скоро весна і ми обов'язково організуємо пікніки з шашликами, смаженою рибою, ухою, з піснями і танцями!!
-
Колись пам'ятаю в аптеку в Україні в шостій ранку зайшов для дитини , щось купити. Черга 15 людей переді мною хлопці від 20 до 30. І кожен шприц, шприц шприц. Романтика
-
Добрий день, плануємо приїхати до Едмонтона в березні. Зараз ще в Україні. Коли читаєш такі негативні відгуки, то воно і справді трохи лякає. Ми жили в дуже гарному місті Ірпені, ніяких бомжів, близько до Києва, парки, ліс, краса. Але 24 лютого все змінилося. Квартира зруйнована, місто зруйноване на 70%, відбудова обіцяна іде дуже повільно. В країні почалося безробіття, ціни зросли в 2-3 рази. Кінця війні поки що не видно. Від кожного гучного звука сіпається око, нервова система не витримує. І це в нас зараз в принципі спокійно, не порівняти з Харковом, Запоріжжям. Як почалися відключення світла, то взагалі депресія була, бо ми не були підготовлені жити по 3 доби взимку, без світла, опалення, зв'язку. І це нам ще пощастило, що в нас плита газова. Звичайно виходити із зони комфорту тяжко, і зараз куча думок чи правильно ми робимо, що збираємося їхати. Але під час ракетних обстрілів думка, що робимо вірно стає міцнішою. Напишіть, будь ласка, і про плюси міста, дякую.
-
Я пішов з собакою прогулятись - ні одної людини не бачив. Інколи півгодини можна ходити і не зустрінути нікого
-
Ні, якщо не фаєр бан та місце пристосоване для барбекю
