UKR 🇺🇦Edmonton 🇨🇦 Chat
-
Я щось подібне чув на Волині по селах
-
так погоджуюсь
-
Люблю апеляцію до "ніхто й ніколи", варіант когнітивного викривлення "всім відомо"
-
Мешканців іншого села називали "... чуками"
-
мова йде про виникнення призвищ, а не про те, що мешканців міст називають "назва міста" + "чук"
-
Кілька разів власними вухами
-
А ось і два
-
-ЧУК. Дуже часто таке закінчення означає "учень" або місце проживання. Наприклад, прізвище Гончарук давали учню гончара. Міщук - мешканець міста. Іноді такі закінчення теж можуть означати ім'я батька. Наприклад, Іванчук - син Івана. Людей з такими прізвищами більше за все на заході України і на Поліссі.
-
І Вам часто доводилось таке чути?
-
Вже не ніхто й ніколи:)
-
Осьо Більчуки з Більчого
-
(Більчук — «житель чи вихідець з Більчого», Батюк — «мешканець Батятичів» або «представник етнічної групи батюків» тощо). В окремих випадках формант -чук використовувався для утворення прізвищ «по дідові» (Романенчук — «син Романенка, онук Романа» тощо).
-
все може бути
-
Може вже й села того нема
-
Ну я там був років 30 ьому
-
бачите, навіть ви використовуєте минулий час )
-
Чим більше згадую тим смішніше, але це дійсно було:)
-
Я навіть більше скажу, мешканців іншої частини села називали "кутчуками" бо живуть в куті :)
-
да і в цілому, як на мене, звучить не дуже)
-
Але словом Едмонтончуки можна язика пошкодити:)
20 Jan 2023, 21:20
53527/96401
13 minutes ago