✙🇺🇦Українці міста Вінніпег🇨🇦
-
На жаль, багато людей, які не прокинулись зранку під звуки сирен, вибухів, які не лишались на день з 2 годинами світла, не бачили, як в небі летить ракета, заплаканих дітей з жінками на кордонах, не зрозуміють нас. Вони приїхали сюди не під час повномасштабного вторгнення. З можливістю приїхати в Україну спокійно, де і світло є, і ракети не літають І багато хто злий і заздрісний, бо в нас легші умови. А те, що ти починаєш все з нуля в не мирний час і без особого вибору-до уваги ніхто не бере. Тисячі українців ніколи і не приїхали би до Канади, якби не війна. А от вони приїхали за власним бажанням з чіткою ціллю. І тепер розумні пишуть, що ти лашара галімий, бо хочеш права поміняти, бо є така можливість, а в них не було. Так ніби вони її не використовували би, ха-ха) Але такі не всі і я щиро вдячна тим, хто дійсно підтримує і радий допомогти. А такі теж є, на щастя ☺️
-
Та ну його ту шару, я б краще і далі сиділа в себе і місті, як би не маштаби і наслідки цієї війни, то ніхто мене з України і з мого міста ні за які блага не випхнув. Я думала, що я біля Азовського моря народилася, живу і тут біля моря й помру (на старості).
-
В Європі і Канаді схожі проблеми, відсутність людського ресурсу.
-
А бобмбить якраз новоприбулих... Яки шукають шару і в них не виходить, яких доводиться з готелю з поліцією висиляти
-
Завдяки канадцям які народжують максимум 1-2 дитини чого мало для робочого ресурсу
-
Хто платить за готель в якому ми жили/живемо, звідки беруться 3к долл на допомогу?
-
Ні, це не правда, я б з великою радістю приїхав в Канаду за власні кошти, навіть за всі майбутні мої кошти, аби не було війни! Вісім хто приїхав раніше це розуміють, і дуже сильно допомагають. Як ви думаєте, завдяки кому з'явилась ця программа?
-
Коли 24 лютого почалась активна фаза війни, то групи міста Маріуполя просто закипіли і заявилося багато людей там хто фанатично топтав за рашку, я була здивована, як так, чому я не помічала 17 років, що так багато людей фанатіють прямо від раші та днр, чому цих настроїв не було у групах до цього, мене здивувало, що жодна з цих людей мені не знайомі, а як зараз виявилося, то відміни цих груп з раші і взагалі не маріупольців і ніколи не жили в Україні, а ті хто фанатичні повідомлення писали були тролі і боти. І всі групи по районам нашого міста, де ми шукали інформацію про знайомих і родичів, мають російських адмінів. Бо я думала, що це зі мною щось не нормально, як я за 17 років цього не помічала, а не помічала, бо того не було, а як би було, то воно б ще у 2014 році стрельнуло, як у Криму, бо це на мою думку був єдиний регіон де справді весь час були проросійські настрої.
-
Ще більше у них бомбить від того що більшості людей тут не подобається
-
В них бомбить що ми просто відкрили візу і прилетіли , а вони там займались якімись програмами і витратили купу коштів щоб прилетіти в таке місто як вінніпег. Через те така злоба
-
І друга проблема, що навіть відповіді читають через речення...
-
Будете мати час, просто порахуйте скільки разів тут задається одне і те саме питання...
-
Головна проблема, що люди не хочуть читати, а хочуть робити висновки, а в цьому чаті кожне питання обговорювалось дуже багато разів, починаючи від волонтерів в аеропорту, закінчуючи нерухомістю
-
До речі, повністю підтримую ваші слова, але більше про Фейсбук, дуже давно мені сказали краще спілкуватись з канадцями ніж з нашими, я спочатку була дуже вражена, після 4 місяців читання, спілкування, допомоги, все стало ясно, нажаль, це риса яка притаманна нашій нації
-
Я тут не так давно в одній групі українців у Канаді, зустріла типу анекдот, від якого плакати хочеться, що в аду біля всіх котлів стоять чорти і слідкують щоб люди звідти не вилазили і тільки у котла з українцями ніхто з чортів не чергує, а знаєте чому, тому що якщо хтось з них спромігся вилізти з котла, то інші українці самі його затягнуть назад. Я від разу не зрозуміла, у чому там сенс, про що він, але почитавши пости у цій групі і аналогічній у фейсбуці, то зрозуміла про що той анекдот. Аж соромно стало, я була в групах українців Чехії, трохи Польщі й Німеччини ніде такого не бачила, що як люди питають щось, або дізнаються, яка є фінансова допомога в країні, то багато хто кричать, що вам хтось щось винен бо ви з України, а ми сюди раніше без допомоги потрапили, все самі, нам ніхто не допомогав, а чого вам хтось має допомагати, то ті українці не такі українці. Я не розумію чому таке саме в Канаді таке у групах українців, де багато що з цього можно віднести до расизму і дискримінації.
