Це треба розповідати. Кругом. Де б не були.
Історія жінки з дитиною, яка вижила на лівому березі. Далі по тексту без змін.
"Наш будинок знаходився під самою річкою, тому затоплення було швидким. Я з дітьми майже одразу опинилася на даху. В домі навпроти, мої сусіди, старенька бабуся і дідусь. Вони до останнього сиділи на горищі. На дах вилізти вони не мали змоги. Я і мої діти чули, як вони благали допомоги. Вони кричали не людським криком, поки вода не поглинула їх будинок. Це жах.
Нас, якимось дивом, врятував місцевий житель. Поки ми пливли на моторному човні, ми бачили десятки втоплених домашніх тварин. Я особисто побачила трупи втоплених людей, притиснула до себе дітей і закрила їм очі.
Поки ми пливли, також бачила гроби, які вимило із свіжих могил на цвинтарі.
Нас евакуювали до Залізного Порту. Тут, де ми зараз, лише сльози і крик врятованих людей. Майже кожна сімʼя когось втратила - у когось втопились дідусі в бабусі, у когось батьки, хтось зник безвісти, хтось бачив, як тонуть діти, а хтось на власні очі бачив очі людей, які були заручниками в своїх будинках і поступово вмирали"
Ви маєте про це говорити. Говорити про те, що кожний і кожна, хто симпатизує рускомуміру, хто підтримує московію - є співучасниками вбивства, геноциду українців.
Зі сторінки Constantine Panteley.
Ми зараз не в 50-х роках живемо. Навколо сучасний світ, засоби інформації, люди, які іноді розуміють 4-5 мов!
Інформаційна війна як спрут затягує нас! Ми повинні вигрести як ті кошенята та вівчарка!
На фото Україна «до»
#русскийвоенныйкорабльидинахуй
#нашоїрусофобіїнедостатньо
#нірусні
#славаукраїні
#українапереможе
It must be told. Around. Wherever they are.
The story of a woman with a child who survived on the left bank. Further, the text remains unchanged.
"Our house was located under the river itself, so the flooding was quick. My children and I were on the roof almost immediately. In the house opposite, my neighbors, an old grandmother and grandfather. They sat in the attic until the last. They had no way to climb onto the roof.
My children and I could hear them begging for help. They screamed with a cry that was not human until the water engulfed their house. It was a horror.
Miraculously, a local resident saved us. While we were on the motorboat, we saw dozens of drowned pets.
I personally saw the corpses of drowned people and held the children close to me and closed their eyes.
While we were sailing, I also saw graves that had been washed away from fresh graves in the cemetery.
We were evacuated to the Iron Port.
Here, where we are now, there are only tears and screams of rescued people.
Almost every family has lost someone - someone's grandparents drowned, someone's parents, someone went missing, someone saw children drowning, and someone saw with their own eyes the eyes of people who were hostages in their homes and gradually dying.
You have to talk about it. To talk about the fact that everyone who sympathizes with Russian peace, who supports Moscow, is complicit in the murder, genocide of Ukrainians.»
From Constantine Panteley's page.
We don't live in the 50s anymore. The modern world, media, people who sometimes understand 4-5 languages are all around!
The information war is pulling us in like an octopus! We must swim like those kittens and the sheepdog!
In the photo, Ukraine "before"
