Ґайс, я знаю, що в цьому чаті таких або ні, або мізерно мало, але все ж таки хочу поділитися свіжим досвідом та думками, і ви поділиться зі своїми друзями, якщо можна. Є одна українка лікар- дерматолог, приїхала теж по куает. Ми вирішили їй також допомогти. Шукає квартиру, ми дали номер моєї кузини, вона саме цим займається. Не знаю, що вдарило в голову молодій лікарці, мабуть, подумала, що спілкується з лівим ріелтором, або сошл воркером, але давай наїжджати, мовляв, я приїхала з України, ви зобов'язані мені знайти квартиру без передоплати, я взагалі повинна жити перші 2-3 місяці безкоштовно і тощо. Звичайно, більше такої ані допомагати, ані навіть підказати не хочеться.
Кузина каже, що багато орендарів зараз вже не хочуть здавати квартиру українцям, бо в Торонто є чутка, мов, деякі українці, після війни приїхавши платять за перший і останній місяць і вже перестають платити далі. Вигнати їх не можуть через закони, але й гроші вибити не можуть. Знову-таки, впевнений (або сподіваюся) що тут таких немає, але все ж таки попросіть ваших друзів знайомих пам'ятати про це, що ми тут гості, нас прийняли тимчасово, і треба бути вдячнішими за можливістю приїхати сюди і не переходити ліміт довіри. Бо тут ми дзеркало не тільки сім'ї, але всього народу. Знати свої права – це необхідність. Це чудово! Але то права тимчасового резидента Канади, не України. Наші права як українця залишилися вдома, в Україні. І знову будуть працювати саме вдома. Тому знати права - це необхідність, проте бути нахабними, це вже зайве і нам зовсім не личить. З таким успіхом до нас ставлення буде таке саме, як до кавказців у мордорі. Або до русні по всьому світу.
Багато хто тут не зможе впоратися, а ще більшість канадці повернуть додому. Ми повинні думати про інших українців, які тут народилися, жили, живуть и ще приїдуть жити. Я все ще всім серцем вірю у найкраще в нас.
Слава Україні!
