В моїх стосунках ніхто нікому нічого не був зобов'язаний. У мене принцип, не володіти, а любити, навіть коли закінчується хімія.
Обіцянка була тільки в тому, що бути чесними перед один одним.
Останні стосунки були 4 років. Готовий був зробити пропозицію. Але розійшлися, бо обставини так склалися. А людини змінилися пріоритети, же мені не було місця. А погодитися на ті умови не міг я. Вона мала на це право. Як і я на свій вибір. Тому побажали щастя один одному та попрощалися. Таке б було, і з "браком" (передаю перевагу шлюбу) таке би було і з дітьми. Штамп нічого не змінює.
В Україні доречі теж є закон - камон лау. Якщо живеш більше трьох років, майже ті ж зобов'язки як і при шлюбі.
