У нас прикольна ситуація вийшла. Ми з чоловіком англійською не володіємо: він - зовсім, я - майже. Офіцер поставив питання, з якого я розібрала лише слово "shoot" - "стріляти". Бачучи, що я не розумію, офіцер для наочності зобразив стрільбу: "Паф! Паф!". Склавши подумки одне та друге, я інтерпретувала питання як співчутливе "Чи стріляють зараз у вас в Україні?", почала впевнено кивати та казати "Yes, yes!", маючи на увазі, що росіяни нас регулярно обстрілюють. На що офіцер здивовано перепитав: "Really?" - я продовжувала кивати й казати "Yes! Yes!". Тоді офіцер перепитав, звертаючись уже до мого чоловіка, можливо, як до більш адекватного з нас двох. Чоловік по очах зрозумів, що тут щось не так, штовхнув мене в лікоть і сказав: "Здається, вони хочуть знати, чи веземо ми зброю". Тут я помітила вираз обличчя офіцера і прдумала, що, мабуть, мій чоловік має рацію. Тоді я почала заперечливо хитати головою і викрикувати: "No! No!", а потім видала фразу типу "russians shoot us". Після цього офіцер поставив якийсь штамп і сказав: "Welcome to Canada!"
