Розумію. Я просто відпустила вже ситуацію з усіма всіми новинами. У нас буде особливий кейс, незвичний, скажемо так. Я теж думала, хвилювалась, а що якщо що, а як вони відреагують. Все до чого я прийшла - я буду писати чисту правду, таку як є. Це моє життя, ніяких законів ми не порушували, жили чесно, в Канаді теж з перших днів працюємо і дотримуємося порядків. Якщо навіть щось не сподобається офіцеру, а я цього передбачити не можу, ні свого життя ні своїх документів змінити я не можу. Отже треба просто розслабитися, надати все що є, розказати всю правду і нехай вже вони вирішують чи приймають вони мене членом свого суспільства, чи ні. Що моє - те моє. Ні, значить інша доля.
