Імміграція до Манітоби
-
Увага! Найпоширеніша помилка у факторі 3! Вам не потрібно клеймти 5 років із 5, щоб отримати максимальний бал у факторі 3. Максимальний бал ви отримаєте за 4 із 5 останній років! Багато людей зробили помилки при підрахунку балів і зараз вимушені писати листи пояснення до номінації.
-
Це авто реплай на випадок якщо в вас вже закінчився ворк перміт, це час розглядання вважайте
-
У тому числі. Багато просто дивилося на рік і не врахували переїзд до Канади, кілька місяців геп без роботи тощо. Тільки за сьогодні отримав понад 10 повідомлень у приват щодо таких помилок. Аплікант відповідальний за дані в ЕОІ. Якщо раптом так сталося, що ви отримали LAA, але дані були неправильні і зменшує бал і ви не набираєте 60 балів, то ви не можете подаватися на номінацію.
-
Висловлювання "не розумієте життя" говорить про відсутність досвіду для об'єктивної оцінки реальності. Ви, навіть, не розумієте де варто ображатися. Це і є та особливість освіти, яку я описав як недолік. В сучасній школі проблем з результативністю навчання стало ще більше. Ковід та війна збільшили обсяги проблем. Але суттєва проблема між селом та містом нікуди та ніколи не зникала. Різницю в якості між освітою у селі та містом за 34 роки так й не подолали. Українське село вмирає. Навіть збільшення заробітної плати не мотивує їхати у село. І так було завжди. З часів церковно-приходських шкіл бажань працювати у селі ні в кого не було. І ті хто залишався не мали ресурсів для розвитку. Не мали й не мають. Я працював у районній сільській школі. Зразковій у районі. З кращою ніж в інших матеріальною базою. Але весняні сезоны з напівпорожніми класами добре пам'ятаю. І зимові закриття через відсутність вугілля бачив. Знаю що таке невиконані домашні завдання бо не було у вечорі електрики. І те як мамаши після роботи возили на електричках своїх дівчат у місто на заняття з танців добре знаю. І висловлювання завучки з розумом сприйняв: "Головне щоб читати та писати вміли. А де працювати, батьки знайдуть". Хоча всі батьки хотіли, щоб їх діти в інститут поступили. А через кілька років у районі я був головою методобєднання вчителів з правознавства, а згодом й в Інституті післядипломної освіти. Вчителі приїжджали на семінари відпочити від школи та городів. Більшість з них навіть реферат на компьютері набрати не могли. Завжди за них це робили вчителі інформатики або розумні учні. А що було 20 чи 30 років тому? І це реальність. А не те, що ви намалювали собі у голові коли були щасливою дитиною у селі. Серед тих хто зараз приїхав до Канади мало хто навіть планував вчити англійську, не говорячи про те що мав таку можливість. І доречі мігранти 40-х років та мігранти початку ХХ сторіччя були в ще гіршому становищі з мовою. Всі витратили кілька років на опанування мови. І нам доведеться. Бо шкільних знань, ох, як не достатньо.
-
Тобто помилка в тому що клеймили всі роки, не враховуючи перерви між працею?
-
ввечері, близько 6рm
-
Ваш рівень зрозумілий...як і Ваш індуктивний спосіб мислення та висновків... Грію віру, що із "мамашами" тепер справи не маєте і у Вас все стало ліпше...як і також, що від ваших висловлювань Вам стало легше 😌
-
Не хочу встрягати в конфлікт, але у мене є приклад з мого життя😃 У нас в школі (я з міста, яке є обласним центром), взагалі не викладали історію України чи Всесвіту. Вчитель приходив і просто мовчки сидів і казав нам тихо посидіти в телефонах, або роботи домашку з інших предметів. Так було з 1 по 11 клас. Знань з історії у мене 0, є тільки ті, що я сама здобула десь, або на літературі щось почула. Історію України я може і знаю на заслуговану чітку 2, а от всесвітню просто на 0. Інші предмети також «закривались» на бал/три бали вище в 11 класі, бо у школи була «репутація», це одна з 3-х провідних, кращих шкіл Далі я поступила в університет, де історію в мене не питали (був вибір історія чи математика), і мої одногрупники які були на бюджеті, 90% - з сільської місцевості. Вони знали вже те, що ми на 2 курсі проходили б.
-
Злая вы.
