Імміграція до Манітоби
-
Можемо, до речі, подумати про варіант вебінару щодо цього. Однак з такими вебінарами є нюанс - ми не можемо давати жодних порад чи рекомендацій. Також треба буде знайти охочих, хто б міг погодитись надіслати нам свої мотиваційні листи, щоб ми могли їх показати. Звичайно, персональна інформація була б закрита
-
десь два роки тому ми робили короткий вебінар по заповненню аплікацій на візу, а також показували мотиваційні листи людей, які успішно отримували візи на візит. Головне - фокус на візиті, а не на майбутній імміграції. Їдучи до Канади на візит, ви не знаєте, чи будете іммігрувати, бо ваша мета має бути виключно ознайомчий візит, і все
-
Я дав цитату зі статті - не більше. Це погляд не мій, а посла України в Канаді, який бачив ситуацію набагато краще, ніж ми з вами. Ви бачите лише частину людей, які хочуть відкривати візи до Канади. Більшість ніколи не є в інтернеті. Більшість йде через різних посередників (здебільшого в Україні), і дуже багато хто у якості доказів дає документи, які не відповідають дійсності. Тому і високі показники відмов. Ті, в кого нормальні документи, стають заручниками тих, хто підірвав довіру за останні кілька десятиліть. Як тільки офіцер має 1% сумніву - відмова. Ви навіть не уявляєте, скільки українців приїздить туристами до родичів у Торонто, Монтреаль та інші величезні міста і працюють по півроку нелегально. Особисто знаю десятки таких сімей, де батьки кожного року приїздять "на заробітки" на півроку, а потім їдуть на півроку назад до України. Про фіктивні довідки про роботу - це до цих пір є, і цього дуже багато. Про несправедливо високий показник відмов у візитерських візах відомо давно. Федеральний уряд кілька років тому робив аналіз українських відмов; висновок - підхід до розгляду аплікацій окей.
-
Дозвольте не погодитись з вами, Дмитро. Адже тих документів стосовно підтвердження намірів повернутись в Україну існує не сотні тисяч, а всього 4-5, і всі апліканти перед тим як подавати заяву на візу, комунікують один з одним, переписуються в цьому чаті, в інших, та подають їх всі, весь можливий перелік, але одні отримують візу якимось дивом, іншим зась. Лотерея. І якщо навіть при першій подачі відмова, висмоктують з пальця вже такі докази повернення, що є більше ніж залізобетонними доказами намірів повернення. Результат - знову відмова. Тому звинувачувати самих аплікантів також не можна. Тут справа в системі. Люди, які досягли успіху в Україні, але мають креативне передове мислення, або їх не влаштовує, наприклад, нікчемна влада в Україні, які змогли заробити капітал та не імігрують бомжами в той час, коли 75% в Україні за межею бідності, та який дозволить легально імігрувати і прожити перший час в Канаді, не сідаючи на шию канадських платників податків, які хоч якось знають мову, культуру, обряди, історію, займаються волонтерством і т.д. і т.п., залишаються за бортом, бо в чомусь винні. Можливо, не виключено, що відсотків 10 з нас може нелегально залишитись, або вскочити в іншу провінцію, та це ж все таки набагато краще, ніж безкінечні потоки нелегалів з африки, азії та острівних країн, які потоками течуть, і їх приймають, та 90% з них садять собі на плечі ті ж самі платники податків, і на це виділяються немалі бюджети. Можете мене, Дмитро, закидати помидорами, але я про наболіле та про люту несправедливість
-
Звичайно, що проблеми комунікації будуть існувати, як і деякі випадки не розуміння того, що зворотній зв'язок для КУК важливий як з функціональної так і з емоційної точок зору. Проте, як ви зазначили, серед візитері, за звичай, нема рецидивістів😉. Хоча, точка зору офіцерів, відмовляти при найменшому ризику зрозуміла теж...
-
Думаю, що не було, але точно цього ніхто не скаже. Є люди, які після візиту чи отримавши Invitation to Apply, взагалі припиняють будь-яку комунікацію. Навіть не повідомляють про те, що приїхали до Канади як іммігранти (((. Частина таких людей відносно невелика, але вони є. Хотілося б, звичайно, щоб люди повідомляли про важливі моменти в імміграційному процесі, бо КУК також веде якусь невелику статистику
-
Так, звичайно, що КУК такі ризики не може оцінити на 100% та й проконтролювати людину теж не може, проте, якщо є такі дані, чи були такі випадки на вашій пам'яті, коли люди які прилітали на ознайомнчий візит, потім залишались і мали проблем з іміграційним законодавством?
-
Уповноважений Посол України до Канади Андрій Шевченко постійно піднімає питання про безвізовий режим з Канадою, але, на жаль, навіть після Революції гідності, позитивно задовольняють приблизно лише 60% заявників з усіх анкет на візи, відмови складають 40%. Для справедливості потрібно зазначити, що багато анкет відмовляють за виною самих заявників, адже вони надають недостатньо документів, щоб імміграційний офіцер міг сформувати думку щодо видачі візи. Золоте негласне правило яке варто пам’ятати при подачі анкети на візу – якщо офіцер сумнівається, він дає відмову. Згідно рішення Федерального суду Канади в справі Obeng v Canada (Minister of Citizenship and Immigration), усі іноземці, які перетинають кордон Канади вважаються потенційними іммігрантами. Тобто усіх заявників на візу до Канади імміграційні офіцері апріорі не розглядають як туристів, гостів чи студентів, а потенційних іммігрантів, які можуть лишитися в Канаді нелегально. Це потрібно врахувати коли підготовлювати документи для подання на візу.
-
Ви здивуєтесь, однак цей ризик не такий низький, як може здаватись. Людина може приїхати до Канади і лишитись мінімум на півроку легально, незважаючи на запрошення чи задекларований план візиту. Можуть поїхати в іншу провінцію шукати роботу, шукати шанс одружитися з резидентом Канади (якщо візитер безсімейний). КУК же не є прикордонною службою і не слідкує за візитерами. Людина може приїхати, лишитись нелегально надовго і працювати нелегально. Загубитись у Торонто серед тих же нелегалів-українців не так складно. Можуть податись на біженство. Шанси отримання притулку в Канаді для українців мізерний, але в той же час в Україні є купа контор, які обіцяють статус біженця в Канаді.
