Українська Манітоба
-
Може це не круто писати це але я для себе прийняв рішення що я поїду назад. Для мене питання лише коли.
-
Незнаю, я не вважаю себе експертом. Маю надію що після перемоги Україна теж зможе не поступатись «західним країнам», бо я не крути тут це другий дім, але не батьківщина
-
Можливо ви праві і це просто моє внутрішнє, для мене все виглядає так… можливо то до мене колись дійде, хто зна ¯\_(ツ)_/¯
-
Незнаю, я сам працюю з Канадцями (і сам вже громадянин) більше 19 років…і не спостерігав про що ви говорите. Напевне все залежить від статусу людей
-
Дуже ви розачаруєтесь в Канадцях коли зрозумієте. Усі і усе рахують грошима. Додам до першого меседжа - плюс машина для мене стає необхідністю, а я поки на таке не готов піти.
-
Незнаю Канадці вимірють своє «щастя» не грошима, а кількістю вільного часу. В Україні всі кудись завжди поспішають, постійні нерви, і як наслідок коротке життя. Тут все навпаки. Перевага надається комфорту.
-
Такий вже тут капіталістичний світ, все рахується грошима, звозити дитину в школу і з неї це 1-2години якщо ще додати час збирання і перевдягання. Година мого робочого часу вартує 70$ додаємо бензин амортизацію і ризики отримуємо щонайменше 200$ у день витрат. Для мене це занадто дорого.
-
В мене немає авта поки що і я не готов витрачати стільки часу, навіть якщо було б.
-
А в чому проблема? Можна спокійно дитину привезти до школи
-
Ну звісно якщо школа не в районі де оселився то їздити спеціально ніхто не буде. Я один з тих
-
Я купував, податок не дуже щоб великий але не скажу скільки %, а от платити його треба потім під час доставки. Мені телефонував fedex та надали референс намбер, за цим номером на сайті федексу сплачував ті відсотки. Пам’ятаю що також думав що податок включено у сумму але виявилося що ні. Вийшло трохи дорожче або тий самий прайс як був би тут. Вирішив що робити так немає сенсу але тієї штуки що я купував не було у Канаді.
-
А хіба багато є таких що не хочуть?
-
Мова і культура - це не лише спілкування у сімі. Філіппінці перше що почали добиватись тут- це відкрити школи з мовою навчання Тагалонг та культурою Філіпінн, бо хотіли підтримувати у своїх дітей. В українців ця можливість є, але вони не хочуть нею користуватись.
