Українська Манітоба
-
Так Просто Дніпро знаходиться набагато ближче до лінії бойових дій…географія та логістика зробили свою справу. Вертольоти над Дніпром, які прямують до Мечки нікого не дивують. Хочеться, аби таких польотів було менше 😔
-
Кому цікава тема медицини, то ось сторінка української лікарки, яка закінчила Богомольця і поїхала далі вчитись і практикувати в США. Вона все дуже і дуже добре розказує, які шалені відмінності між українською та американською медициною. Ну а американська медицина, фактично, як у нас www.facebook.com/ivanka.nebor/
-
Вчора в Торонто на одному із будинків просто спроектували якусь анімацію… Натовп в основному проходив повз, лише «свої» там шось підкрикували трохи…але також проходили))
-
В Штатах антибіотики призначають достатньо рідко. Для мене ці два місяць резидентури в Штатах змінили відношення до антибіотикотерапії. А саме треба їх завжди призначати з обережністю і тільки там, де потрібно. ⠀ Це здивувало, адже в Штатах навіть пацієнтами з відкритими травмами антибіотики призначають в дуже останній момент або не дають взагалі. Антибіотики внутрішьномʼязового чи внутрішньовенного введення використовують при тяжких/усладнених інфекційних процесах. Цефтріаксон, як цефалоспорин третього покоління, дуже рідко виступає препаратом першого вибору. Зазвичай тут користуються Uptodate коли роблять призначення. Наприклад, у відділенні emergency room (невідкладної допомоги), де я зараз ротуюся, в нас був пацієнт з хворобою Лайма. Вперше в житті побачила справжню кільцеву еритему, до речі. Так ось, мені пояснили, що підхід до лікування відповідно до доказової медицини часто оновлюється. Можуть корегуватися дози, чи ставити під сумнів старі методики, які в рандомізованих дослідженнях не показали ефективність. І ми перед призначенням глянули в Uptodate найбільш актуальну дозу доксициліну для Лайма. ⠀ В нас в травматології часто лежали пацієнти з ранами від поранень. Рани були не інфіковані, пацієнти отримують вакцину від правця. Жодному пацієнту не призначали антибіотики. І я ще перепитувала, а тут же рана відкрита певно треба антибіотик. Мені завжди казали, що антибіотико профілактика призначається тільки, коли в рані були частини бруду, інородні частинки і коли вона показує ознаки інфекції. Ми тільки накладали чисті повʼязки щодня. І ви знаєте, у жодного пацієнт не розвинулася інфекція і всі були виписані без проведення антибіотикопрофілактики. Та це лише моє спостережння, що має 4 рівень доказовості. Загалом те саме показали рандомізовані дослідження, саме тому таку тактику прийняла у відділеннях травматології, а також невідкладної допомоги. ⠀ Тобто антибіотики не потрібна всюди. А зайве призначення антибіотиків тільки підвищує розвиток антибіотикорезистентних штамів. Мені сподобався і вразив такий професійний підхід в цьому питання. Перестаєш в момент бути знахарем, який призначає все підряд і шаманить з якимись пустишками для ран. ⠀ Що ви думаєте про це?
-
Для прикладу До якого віку працюють в американській медицині ⠀ Цікавий момент спостерігала. В Штатах доволі рідко побачиш дуже старих хірургів. Це помітила в декількох різних лікарнях і склала таке враження. ⠀ Більшість хірургів не старші 50-55 віку. Особливо це стосується напрямів з довготривалими операціями. Наприклад, в ЛОРі це стосується онкологічної хірургії, де видалення пухлини голови/шиї, де одразу роблять реконструкції обличчя, тривають 12-15 годин. Сам американський ЛОР- хірург сказав мені тоді, що "мені 52 роки і я один з найстаріших практикуючих ЛОР онкологів на конференціях". Ще тоді задумалася над його висловлюванням. Зазвичай хірурги не кидають практику повноцінно. Вони переходять на більше коротші операції та клініку. В онко ЛОРі такі хірурги йдуть працювати як загальний отоларинголог. Вони роблять ендоскопічну хірургію пазух носа, видалення щитовидної залози, навіть введення ботоксу. Звісно проводять клінічний прийом. Тобто вони заробляють гроші, займаються улюбленою працею, але без фізично тяжких кейсів. ⠀ Таку саму анологію можна знайти у кожній спеціальності. До речі, деякі хірурги вже починаючи з 60-65 через певний час можуть повністю перейти тільки в поліклінічний прийом і пацієнтів на операції відправляти до молодших колег. Так чи інакше хірурги стараються практикувати до 65-70 років. Далі вони можуть залишатися на поліклінічному прийомі або просто займати позицію "вчителя" і проводити лекції для резидентів/студентів. ⠀ Загалом тут ніколи не бачила хірургів, які оперують з "трясучими руками". Дорогу молодим тут створює система. Як мені пояснювали місцеві - Старт хірурга після резидентури починається біля 35 років. Розквіт припадає на 40-55. Далі - залежить від людини, області та спеціальності. Але загальний розклад саме такий. ⠀ Головне - вчити молодь. Старші колеги завжди з гордістю кажуть пацієнтам - він мій ученик і тому відправляю вас туди. ⠀ Напевно, так і має бути, як вважаєте?
-
Ви впевнені у цьому? Моя тітка працює тут медсестрою вже 23 роки. І точно не так як ви описали.
-
Я думаю, це ще залежить від спеціалізації медсестри. Я розпитувала про роботу медсестри хірурга-онколога, який іммігрував сюди з України і працює в університетській клініці. Він описав медсестринську роботу тут саме в контексті того, що половину лікарських в українському розумінні обовʼязків забирає на себе медсестра
-
медсестр тут також більш поважають і це дуже добре оплачувама професія
-
Якщо у вас немає страхівки - ну тоді так, інколи ціни зашкалюють.
-
Лікарі тут проходять нереальні кроки задля ліцензії. Ніхто екзамени відміняти не буде.
