Українська Манітоба
-
Ви не розумієте місцевий golden rule, don’t fix unless it’s really broken 😄 Ви ж не померли, палець залили бадягою, mission accomplished 🤝
-
Після 6 годин, рану вже не зашивають, бо почалось заживлення само собою. З клеєм менше шансів на 2й надрив. Все буде добре, тільки шрам залишиться. В мене друг так з губою просидів, тепер шрам(
-
Мала аналогічну ситуацію тиждень тому. На роботі сильно порізала живіт (зіскочив канцелярський ніж). Ймовірний час очікування в емердженсі 9 годин, ніхто не намагався навіть зупинити кров, обробити рано.. Звернулись в walk-in в сусідні двері, там хоч обробили рану і заклеїли пластир і залишили чекати далі Час очікування 6 годин до шиття рани..наклали 5 швів
-
О, вам повезло, шо він порвав вам і зашив заново)
-
Мені зашивали губу після 6 годин, але вже почала зростатися. Лікар сказав, що краще зашити інакше криво зростеться. Різко натиснув на губу двома пальцями, знов розійшлось, він зашив та я поїхав до дому. Все це зайняло хвилин 15 з моменту як я звернувся до нього. Пройшли роки та ви ніколи в житті не побачите той шрам. Але це було в Україні
-
Вони скажуть, що все правильно зробили і відправлять додому 😹 Тому що так, як зашили мене, я шила на уроках праці в 4 класі…
-
Треба навчитися самому себе зашивати, і потім в емердженсі чекати, шоб перешили іншими нитками😂😂😂
-
Мабуть дуже погано виглядало 😄 Але коли була аналогічна ситуація з рукою, був реально глибокий поріз, то коли приїхали зранку, лікар сказав, що вже пізно. Але тоді майже 12 годин пройшло, треба було у травмпункт їхати, але не поїхали. Отой шрам дуже видно, хоч й пройшло 30 років.
-
Кошмар, насправді це зовсім не смішно. А якщо ще жінка - то хай заживає криво-косо, не вмерли і то добре, а шрам життю не загрожує? Взагалі намагаєшся зрозуміти ту систему, і багато що працює прекрасно, але такі випадки шокують. Ще памʼятаю, як колись одна блогер , яка приїхала в Канаду по програмі Мордену, розказувала, що тут до 12 тижнів не зберігають вагітність. Тобто по регламенту нема такої процедури в принципі. А вона вже мала діагноз, привезений з собою, і знала , що успішне виношування буде лише на ліках та підтримці. І коли вона сказала це тут лікарю, на це ніяк не відреагували. Потім був викидень, але лікарня відповіла, що вони будуть щось робити, якщо буде 3 викидні поспіль 🤯 Ну і вона потім правдами-неправдами десь з-за кордону ті ліки діставала.
-
Не дорого
-
Природний відбір, якщо сказати ще простіше. Але з іншого боку і це неправда. Бо багато чого тут роблять такого, що в Україні нам навіть і не снилось, або снилось але треба відкривати збір на кошти, бо то сотня тисяч. Тому обʼєктивно треба вирішувати питання нестачі лікарів. Суть проблеми лежить саме в цьому.
