Перший рік в Канаді я теж прала руками, але не для економії, мені було в принципі дико складати свої речі в пральну машинку ПІСЛЯ ІНШИХ НЕЗРОЗУМІЛИХ ЛЮДЕЙ. Мені коли показували квартиру і завели в підвал, я побачила, як в пральній машинці крутиться кількість носочків, в яку можна одягти всю Манітобу. Носочки лізли через отвір для миючого засобу, вони просочувались через заблоковані двері, штук двадцять застрягли в склі. Для води там уже не було місця, вони просто крутились в барабані, тручись один об одний. Мені стало фізично погано і я туди більше жодного разу не заходила)
В новому будинку у мене люди більш цивілізовані і по ним видно, що ніхто не страждає не жорстоке поводження з носочками. Тут пральня виглядає стерильною і я ризикнула туди прийти, але перші місяці все одно запускала порожнє прання перед запуском справжнього, щоб машинка типу оновилася)
