Українська Манітоба
-
Та нє, все одно якась фігня
-
та який тут хейт ради бога...мене реально нудить від таких людей. Хочеш щось підсказати, розповісти...розжовуєш. А воно тобі тут ОПА! І задає питання типу "чи ьуде помітка про 3к на перміті"...І тут як би то і стояв, і вже впав)) Реально це жесть. Наскільки є "ЦІКАВІ" люди. Як вони зможуть самостійно зробити собі документи (навіть з теперішньою допомогою уряду Манітоби), як зможуть самостійно знайти житло, про роботу я вже мовчу. Коли з такими дрібницями як сліпі котенята в мішку?! Це сумно. І це ще добре що весною це все відбувається. Хоча весну ми тут побачимо літом. 😉
-
Не правильно роблять, ніхто не знає що буде після 31, треба було 1 їхати, якраз за місяць все зробити, а ті хто приїдуть 25 і пізніше, хто зна на що надіются
-
Я думаю ті хто їхали до програми, знали куди їдуть і що робити і хоть якісь гроші були, а сюди їдуть бо халява з готелем,правами,документами та ще й їдять по 10 разів за день
-
так отож. Моя була давня мрія поїхати в Канаду. Я реально мало знав не про країну а так би мовити про побут, порядки і всі ці іміграційні програми. Десь чотири роки тому моя давня знайома полетіла в Торонто. Вона звичайно знала інгліш ідеально. Ну я давай їй писати, назвонювати... як туди, в Канаду потрапити? Дуже складно, бюрократичні питання. Мова це навіть і не найголовніше, а також потрібно мати у власності в Україні і нерухомість і банківські серйозні рахунки. Тобто все складно. А тут така була можливісь з CUAET. Я вже три роки жив у Польщі. То чому б і не спробувати? 😉 Але реальність і очікування різні. В деякій мірі я жалкую що поїхав з Польщі, в іншій радію що як би не спробував то себе все життя мучив би питанням чому не спробував. Це все складно. Одне я знаю точно ця країна не для мене. Я вже занадто старий для цього лайна.
-
-
Я теж вирішив спробувати, ніж потім жалкувати👍 особисто для мене плюси те, що вивчу мову( а інгліш по всьому світі) ,по 8 годин працювати, а не 13 як до цього було, і на ставлення людей тут наче якесь приємніше