Українська Манітоба
-
Хто живе в Бест Вестерн? Можливо підкажите чи буде завтра працювати той кабінет з волонтерами?
-
Помер Пеле... Кожен день вічність відкусує наше життя, оточення, наше середовище, що ми звем ЖИТТЯМ. Фінальним відкусом буде наше життя. Але це нормально. Це природньо. Не природньо, це коли орківська бомба вбиває малечу. Що сказала перше слово, або дівчину щойно ставшою жінкою, чоловіка що хвилину назад став батьком або відкрив новий закон фізики, не природньо коли бабуся привезла подарунки на які працювала і збирала гроші в Італії десять років, а дарувати нема кому, бо їх вбила бездушна путінсьська бомба, не природньо коли я хотів, щоб моя країна була найкращою, а тепер молюся щоб моя країна, просто була! Тож, я не плачу за Пеле, я плачу за моєю Україною! Слава Україні!
-
Запросто можливо. Саме через те, що ви написали. Брак часу і особливо бажання вчитися. Тим більше, що є сфери, де можна дати собі раду і з мінімальною англійською. А ще часто є, що працюють мононаціональною бригадою, де насправді вистачає цілком щоб хтось один добре знав англійську. Дивно таке писати, але в Канаді за півроку в мене покращилася російська (англійська сподіваюся не погіршилася, продовжую вчити коли випадає нагода). В Україні завжди розмовляв тільки українською. А тут довелося російською, бо працював з так званими російськими німцями і одним афганцем, а вони англійською не хочуть, а української не розуміють взагалі. А вчора один колега, франкомовний канадець, взагалі сказав, що йому варто починати вчити українську, бо на всіх об'єктах, куди його направляють, завжди є як мінімум один-два українці.
-
Дуже просто. Людина працює у певній ніші, спілкується постійно на ті самі теми, от і падає мова. Особливо, якщо це не офісна робота, де є і розмова, і ділове письмо. Потрібно читати вголос для вироблення мови, артикуляції, вивчати нові фрази тощо. Багато хто зупиняється у розвитку мови саме після бажаних результатів тесту і отримання ПР.
