Нажаль ждуни там є😔 але хто зна скільки. Вся сімʼя моєї тітки, плакала від щастя (буквально) на референдумі ДНР і журналістам казали що нарешті повертаються додому (нам відео присилали). А ми з мамою поїхали в 14 до Запоріжжя. Мама із початку повномасштабної війни рідше стала говорити з нею бо не витримує цього маразму. А нещодавно як вони радісно на фото махали паспортами орків, то тепер тільки привітання на др і якісь відео смішні у чаті, і серед них буває про те як запад загниває. Я казала їй навіщо, але каже то сестра і хоч так знаю що живі. Решта рідних з маминого боку чи завжди жили в ращі чи переїхали туди в 14. Мама моя народилась там же, але в Донецьк переїхала в 1982. Але вона ніколи не чекала рузького миру, бо саме від нього і поїхала.
